П'ятниця, 11 вересня 2015 17:01

Йди до мене

Автор
Йди до мене Йди до мене

"Мрія не тільки збувається, але й здійснюється. Та й як може перейти людину бажання здійснити свої мрії, коли воно не дає тобі спокою ні вдень, ні вночі. Для мене особисто, взагалі, неприпустимо давати собі спокій. Людина повинна розвиватися все життя, вдосконалювати стан своєї душі"  –  Юрій Мельник

 

Збірка інтимних поезій Юрія Мельника полонить  чоловічою  силою пристрасті з чуттєвістю жінки. Варто поринути у словеса теперішнього захоплення жінкою, адже жінка –  це Муза, це Музика... Музика слів.

 

Поринути в атмосферу любові без меж, без вагань... торкнутись дотиком кожної думи автора інтерпретуючи схожість почуття з власною жагою...

віднайти свій жіночий ідеал у вдало підібраних образах, загубитись в бездумності слів, які варто читати наніч, як мантру Любові...

Ось така вона,  дебютна книга Юрія Мельника «Йди до мене»

Над її створенням працювали Валентина Костьо та Світлана Кедик. Перша відтворила образи жінок в ілюстраціях та написала передмову,  друга – упорядкувала  вірші, зверстала книжку та вмістила в епілог назви усіх творів.

Тож, відкриваючи книгу ви  поринатимете в "Мелодії думок" від Валентини Костьо через призму відчуттів Юрія Мельника,  в аурі його солодких миттєвостей знайдете емоційний спочинок в епілозі від Світлани Кедик –  "Крізь призму музики і часу"…

 Книжка вийшла друком у видавництві "Карпатська вежа"  в вересні 2015 року.

 

 

Тільки поглядом

Без дотику –

Тільки поглядом.

І поглядом,

Як дотиком.

Без окрику –

Тільки словом.

Не стихією,

А пристрастю,

І пристрастю,

Як стихією.

Й не грою,

А забавою –

Забавою-звабою –

Грайливістю.

Не сумом –

Тільки усмішкою,

Й усмішкою,

Тільки щирою.

Йдучи до мене –

Не дійшовши.

Не дійшовши –

Поруч ти.

І дотиком, і поглядом,

І словом, і стихією,

І пристрастю, і звабою,

Усмішкою і мрією,

Й красою, як стихією –

В полоні я твоїм.

 Юрій Мельник, "Йди до мене"

Мелодія небесних труб

Ти прийшла до мене

Цієї ночі.

Як добре, що вже поруч

Ми

І до любові ми охочі –

Жагучої

І нам це до снаги.

І ти така солодко-ніжна

Як нектар

Я п’ю тебе у поцілунках

І ласках моїх губ

Для мене ти є Божий дар

Як та мелодія небесних труб!

 Юрій Мельник, "Йди до мене"

Мелодії думок

 Дебютна збірочка Юрія Мельника – це поезія крихітних фраз, коротеньких знайомств і пристрасно-жданих побачень. Це світ, який наповнює жінка своєю незвичною присутністю і яка, потребує уваги через погляд, бажань – через слова, втіхи – через близькість, – пише Валентина.

–  Жінка-муза, жінка-музика, жінка-життя… Спокуслива, інтригуюча, невідома і знайома. Хіба не варто стати перед нею на коліна, як «перед величчю гір Святого Арарату»? Це питання до чоловіків, які, знаю, погодяться з ним. Це ствердження для всіх жінок, що приймуть такий жест, як благословення із неба. І звучить мелодія… Мелодія думок. Вивчіть її напам`ять і через відчуття запам`ятайте кожною клітинкою тіла і душі. Нехай вона хвилями пробігає крізь серце і відтворює бажання, що    сплять, що очікують поштовху-руху. Поет щирий у своїх думках і зізнаннях. Прямо перед нами його бурхлива енергія щастя, задоволення, втіхи. Найбезпечніше в світі почуття  – кохання. А кохання без поезії, без музи, без жінки не існує.

 Йди до мене…

…посеред зими чи літа, вранці чи серед ночі. На поклик думок, з бажанням усе відтворити – з уяви у яв, з безмежжя у тонку лінію тіла, лине відгук мелодійними нотами. Як радо, що десь серед гір і снігів, океанів і пустель поет знаходить жінку, розніжену небом і готовий творити для неї дива.

Валентина Костьо

 

Крізь призму музики і часу

– Ти – Музика!

Тобою спокушений… тільки поглядом в поклоні грішному. І груди твої білосніжнії обіймаю і не відпускаю – я в ритмі танцю себе здолаю.

Ти – Музика!

Сім нот!

Таємниця!

О, Боже милий, милостивий, чому так солодко мені!?

Не виправдань собі шукаю, любові хочеться й добра – райська насолода в безмежностях неба… зігріваю твою душу, моя ти Любов і Життя.

Ти – Магія!

Магія святості. Перед тобою голову схиляю, тобі належу вже увесь. Не дам тебе нікому, моя рідненька, моє кохання. З тобою добре.

Ти – Магія!

Вогню багаття!

Вогонь кохання!

Мелодія із крапель-нот…

– Я – Музика!

Люби мене без лукавства. В несамотності, в  передчутті відчуттів так хочеться кохання – густого пахучого фіміаму…

Я іду до тебе.

– Ти – моя Музика.

Я – твій Час.

За нашим вікном осінній вечір – пора кохання. Я дарую тобі мелодію небесних труб – моє тіло.

Йди до мене… тобою я не зморюся ніколи, ніжно обійму – цілую, люблю.

Ця зустріч була неймовірною.

Світлана КЕДИК

Світлана Кедик

Я нестандартна   у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене  тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре. Живу, радію життю та дарую радість іншим. В 2012 році вийшла друком  книга жіночих одкровень  «Світ Добра». 2013 року «Світ Добра» був інсценізований в рамках творчого вечору.

Свого паперового втілення чекають кілька збірок для дорослих та дітей...

 

 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Детальніше в цій категорії: Сказки про Максима »