Молитва

Минулого із кожним днем все більше
(а, відповідно, менше майбуття);
"Тік-так,тік-так!" звучить щораз гучніше...
Так протікає все наше життя...
 
В минулому мої найкращі роки...
На горизонті що? суціль туман...
Вкотре я на колінах: "Боже! Доки?
Невже написане усе обман?
 
Не чуєш, Боже? Я Тебе благаю!...
А може й чуєш, та мовчиш чомусь...
Чому? Pа що я цю покуту маю?
Невже дорогу перейшов комусь?"...
 
Відкрита   Вічна книга на "...Іова":
"Чому? За що?" колись звучало вже...
Так закінчилася тоді розмова:
"Мої шляхи ти знаєш? Та невже?
 
Що Я зробив чи зможеш повторити?
Доглянути порядок,що завів?
Хто ти? І чи тобі Мене судити?
Ти, рабе Мій, іще не зрозумів?
 
Тобі добро робив – хвалу возносив,
і інших вірі ти також навчав...
Я твою віру випробувать мусив –
а ти уже одразу в позу став!
 
Я Сатані сказав: "Бери, що хочеш,
лише душі в Іова не займай!"
Дарма гнівишся, як вулкан клекочеш...
Випробування Мої теж приймай!
 
Покайся, щоб назад усе вернуло... –
Скажи, у чому? наче ж не грішив... –
А може все-таки колись щось було,
й "безгрішний я!" сказати поспішив? –
 
Прости, був неправий, у цьому каюсь!
На суд з Тобою права я не мав!
Всеціло Твоїй волі підкоряюсь... –
Гей, Сатано! верни, що відібрав!"...
 
Дірява пам'ять... В мінус я вихожу,
проходячи жорстокий аудит:
Копаюся в собі – і не знахожу....
Довір'я Твого понови кредит!
 
Молитися я напоказ не вмію,
земні поклони також не моє...
На самоті, у тиші я волію
молитвенно призвать ім'я Твоє...
 
Найперше "Дякую Тобі!" скажу я –
за те що дав і що іще пошлеш;
За захист (повсякдень під ним ходжу я) –
бо Ти ж на поміч ще не раз прийдеш!..
 
Прости, коли невільно чи у гніві
я ділом, словом, а чи думкою згрішив...
Терпіння дай, щоб на життєвій ниві
Тебе про це я більше не просив...
 
А вже тоді – здоров'я щоб міцного
дав друзям всім, і близьким, і рідні;
Щоб схаменулись сильні світу цього –
сказали б миру "так!" і "ні!" війні...
 
І трішки талану, аби щастило,
щоб починання Ти благословляв;
Аби життя не тліло, а горіло...
Ти ж нам його не лиш для тління дав...
 
Тих, хто не з нами, я також згадаю,
бо жодного із нас це не мине...
Сьогодні-завтра зовсім не гадаю...
лиш ТУТ і ЗАРАЗ – ось що головне!..
 
Молюся... Волі Твоїй підкорившись,
відкину геть лихе з своїх думок...
Й підтримкою Твоєю заручившись,
у день грядущий я роблю свій крок...

Юрій Бабинець