Метелик

Метелик

Цінуй життя
Цінуй життя, бо кожна мить єдина – 
і  що минулося, того вже не вернеш...
Не забувай, що час не зупинити,
і на Землі один лиш раз живеш...
Щасливим будь!.. А щастя у простому:
в сім'ї, в коханні; в тому, що живеш...
Нема тих грошей, щоб купити щастя,
його ти в магазині не знайдеш...
Ти просто мрій, бо мрії окриляють;
Вони тобі кричать:̋ Бери – лети!̋
І ти на крилах високо злітаєш,
щоб швидше зміг дістатися мети...
Не забувай: життя – дарунок Бога!
І так буває, що вже важко йти, 
ти мрій, кохай, радій хвилині кожній!
Живи й даремно Бога не гніви!

Ангел
Стомився ангел, опускає крила...
Знов темрява колюча наступає,
в якої тільки ненависть та злоба,
весь світ завоювати намір має!

Стомився ангел, але не здається,
стоїть на його боці Доброта – 
це ціле військо, це велика сила,
від її світла темрява втіка!

Стомився ангел, опускає крила,
Та зброї він нізащо не складе.
бо битва ця не зможе закінчитись,
якщо Добра хоча б промінчик є!

Кокон
Моя душа у коконі дрімала,
а ти її прийшов і розбудив!
Від теплоти розправилися крила,
своїм коханням диво ти зробив!

Мене закутав ти у свою ніжність – 
тобі відразу довіряти стала,
від погляду навчилася літати...
Я добре цей політ запам'ятала!

Мене ти бережи, бо я не хочу
у кокон ненависний повертатись...
Бо вже відчула я на смак кохання,
лечу метеликом (хоч страшно обпікатись)!

Марина Бабинець

Народилася 14 лютого 1976 року у с.Широке. Після закінчення середньої школи вступила до Ужгородського училища культури.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва