Яскрава подія у музичному житті нашого міста
Друга неділя травня. У стінах Виноградівського міського будинку культури відбувся святковий концерт з нагоди Міжнародного Дня Матері та першого публічного виступу Бейли Бартока у Виноградові.
Організували його виноградівське представництво Закарпатського товариства угорської культури (відповідальний Золтан Кудрон) та педагогічний колектив виноградівської дитячої школи мистецтв, що носить уславлене ім’я маестро світового рівня.
Історична довідка. Торік весь музичний світ відзначав 135-ліття від дня народження незвичайної людини, справжнього митця в житті і повсякденній роботі Бейли Бартока. Це відомий угорський композитор, визнаний у світі піаніст і збирач пісенної народної творчості переважної більшості національностей, які проживають в центральній Європі. У музичних колах – добре знаний професор Будапештської музичної академії імені Ференца Ліста. Урядом Угорщини 2016-й був оголошений його роком.
…У 1888 році семирічним хлопчиком приїхав у Севлюш. Після смерті батька мати отримала призначення вчителювати в Нодь Севлевш (нинішній Виноградів). З сестричкою Ельзою у трьох поселилися у вийнятій квартирі. Протягом 4-х років проживали тут. Захоплення музикою мати одразу відчула у синові. Більше уваги стала приділяти йому, працювати над поглибленням музичної грамоти і гри на фортепіано. Тут юний музикант написав перші свої дитячі варіації, «Вальс», «Мазурку»…
1 травня 1892 року 11-ти річним хлопчиком наважився дати перший публічний виступ. Слухачів приємно вразила блискуча гра юного піаніста. На одному подиху він зіграв першу частину сонати №21 Людвіга ван Бетховена та власну фортепіанну п’єсу «Течія Дунаю». Директор школи, у якій тоді працювала його мати Паула Барток підтримав родину і надав жінці річну відпустку. Це була нагода вивезти сина на навчання закордон. Саме з Виноградова через Братиславу, Будапешт, Відень, Париж, Ленінград проляг творчий шлях композитора до далекої Америки.
Барток постійно працював над собою. Знав десятки європейських мов. Наполегливо вивчав турецьку, арабську, хінді. Майже 30 років свого життя віддав збору та запису народних пісень. Їх він ретельно досліджував, систематизував і обробляв. На протязі багатьох років Барток зумів виробити свій власний композиторський стиль. Він повністю оновив музичну мову створених творів. Постійно черпав своє натхнення з джерел народної творчості. Це відчувається у використаних ним елементах фольклору, у тенденціях сучасних новацій, у проявлених аспектах ладу, гармонії, мелодії та ритму його неперевершених творів.
Бейла Барток побував у численних фольклорних експедиціях у закарпатських селах Довгому, Стеблівці, Рафаїлові, Гораздівці, Дрисині, Лісовому, Баркасові, Малому Бичкові та нашого району – Малих Ком’ятах, Великій Копані, Пийтерфолво… Краса звучання народних пісень, їх відшліфована віками мелодійність, широта звучання і вишуканість зачаровували не одного поета, художника, композитора. Наслідували його приклад ряд композиторів: румунський Джорж Енеску, українські Мирослав Скорик та Василь Барвінський, угорський Золтан Алмаші… Матеріали Бартоківських експедицій і фонограм, рукописних обробок до сьогодні зберігаються у Будапештському етнографічному музеї. Тут знаходиться його рідкісне дослідження «Музика Угорщини і сусідніх народів».
У житті Бейли Віктора Яноша Бартока були четверо жінок, які сильніше змусили битися чоловіче серце. Перша його любов – скрипачка Штефі Геєр. На пропозицію стати його дружиною вона відмовила музиканту. Його дружиною стала Марта Зіглер. Вона подарувала йому сина Бейлу – молодшого. Третім короткочасним захопленням стала Клара, закохана в поезію, а не в Бартока старшого від неї на 20 років. Четвертою пасією композитора була талановита піаністка Едіта (Дітта) Пасторі. Вона залишила свою артистичну кар’єру і вибрала сім’ю та роботу чоловіка. Однак, у 1940 році, по переїзду до Нью-Йорку вони стали давати спільні концерти. Гастролювали по всіх великих містах Америки. Ці поїздки розкрили неперевершене обдарування дружини Бартока як піаністки. З Діттою вінмав спільного сина Петра.
Світове визнання музиканту принесли написані ним кращі твори «Музика для струнних, ударних і челести», «Дивертисмент для струнних», «Концерт для альта»…
У лютому 1945-го вже важко хворий Барток закінчив обробку української народної пісні «Я купив на ярмарку ячмінь». А через сім місяців, 26 вересня 1946-го в Нью-Йорку помер, залишивши по собі більше 80-ти оброблених українських народних пісень, які так і не були опубліковані за його життя.
***
На екрані портрети композитора. Торік Закарпатське товариство угорської культури КМКС організувало конкурс юних талантів імені Бейли Бартока. Активну участь у ньому взяли всі обдаровані учні ДШМ Виноградівщини. І ось зараз присутні мають нагоду послухати фортепіанну гру переможця конкурсу Матея Поладі з Пийтерфолфо (клас викладача Еріки Енгі). Гаряче аплодували присутні юному скрипалю Марку Ковачу з Вилка (клас викладача Сільвії Ковач). Обидва підлітки так зібрано, цілеспрямовано та наполегливо прагнули перемогти, що своєю відточеною технікою гри та властивою юним музикантам творчою харизмою приємно подивували слухачів. Ведуча Наталія Краснай-Сорводі оголошує виступ скрипачки Світлани Гербик з Виноградова (клас викладача Маргарити Телек), яка зараз виконує «Скерцо на українські народні теми» Олександра Зноско-Боровського.
У виконанні самодіяльного народного оркестру народних інструментів Виноградівського міського будинку культури (керівник Заслужений працівник культури України Віктор Марушка) слухачі почули нові твори «Гуцульська рапсодія» Бориса Карамишева, «Токата» та «Вівальдіана» Пітера Мартіна, популярну мелодію Алана Сільвестрі до кінофільму «Форест Гамп».
Зі святом дорогих матерів тепло привітали учасниці жіночого камерного хору Виноградівської ДШМ імені Бейли Бартока (керівник Світлана Гнетило). У їх виконанні прозвучали невмирущі твори «Аве Марія» Золтана Кодая, «Поема» Зденека Фібіха, «Молитва до Діви Марії» з проханням помилування грішної душі Паніс Ангелікус – Хліб Ангельський Сезара Франка, «Глорія» Антоніо Вівальді, «Молитви»…Ведуча Наталія Юліусівна щиро побажала жінкам, присутнім у залі, щоб світлом і добром у серцях їхніх дітей завжди відгукувалися нескінченні щоденні материнські турботи, терпіння, ніжність, доброзичливість, витрачена ласка, відданість і любов, відлунювалась подяка за подарований оцей світ і заслужене право жити в ньому.
Марія Конкіна
Фото з концерту: Tsvetana Isak
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.