П'ятниця, 07 травня 2021 18:55

Джоконда

50 грамів коньяку на кшталт пігулки. Заспокоює?

Ще б пак.

Опубліковано в Авторська проза
П'ятниця, 09 квітня 2021 17:32

Мить

Час вигорати з приводу і без – минув. Опало листя осінньої наснаги, його не підбереш. Отак згниє під снігом тамуючи спрагу вологим відчуттям живлення, бо таки стане добривом для найслабших критеріїв свідомості. Чиєї свідомості?

Опубліковано в Авторська проза

Той випадок, коли дорослі не виростають з дітей, а діти – стають дорослими дітьми.

Ну хто не вірить у Святого Миколая?

Опубліковано в На перипетії

«Привіт, Миколаю, я з певністю можу сказати, що була чесною з собою, своїм чоловіком та родиною. Часом сердилась через дрібниці, як от неприбрану кімнату доні, чи закинуті чоловіком шкарпетки на підлозі, або ж обгорілу сковорідку від маминих голубців… проте…»

Опубліковано в На перипетії

«Ми зобов’язані повідомити нашим політикам, що ми хочемо, голосувати проти політиків будь-якої партії, які не розуміють цінності читання у створенні гідних громадян, які не хочуть діяти, щоби зберегти та захистити знання та заохочувати грамотність. Це не питання політики партії. Це загальна справа людства».

Ніл Ґейман

Опубліковано в На перипетії
Середа, 14 жовтня 2020 10:30

…у кавовий запах пестощів

Отже, «Етимологія щастя».

Істина слова щастя.

Це та життєва стратегія, яку ми формуємо самі і розуміємо кожен по-своєму.

Нікому докорити, нікого посварити… хіба що себе за відчуття, що пригнічують, а не дають  стан піднесення.

Опубліковано в Дорослим

Жовтень щедро сипле золом… золотом почуттів та емоцій.

На приємній творчій хвилі дарую Вам, милі друзі, звістку – вийшла друком моя книжка «Етимологія щастя».

Опубліковано в КультЛабіринт
Четвер, 01 серпня 2019 15:08

Янголи живуть вічно

Вижити

І вмерти.

Розкинути сльози  крізь простори болю без відчуття ненависті до Того, котрий прирік на страждання. Приречена у безпам’ятцві мовчки… стиснути зуби  і мовчки проковтнути гіркоту реальності.

Опубліковано в Авторська проза


Насип мені фіалок у долоні,

Весни насип і в очі позирай.

Перепокосить снива смутку рай,

Переповість напам’ять сни півоній,

І небо нас покличе аж за край…

(Тетяна Рибар. «Дзиґар»)

Опубліковано в КультЛабіринт
Четвер, 14 березня 2019 16:24

Альфа й Омега

…ще ненароджена мрія живе в утробі. Живе і марить дотиком до реальності. До занурення, до пірнання у глибокий світ людськості. Але де його знайти?...

Опубліковано в Авторська проза
Сторінка 1 із 13