Виноградівські вогні

В темені,  серед  великості зірок 
У місяця години випиває річка 
Щоб одягнути  сяючий вінок 
На свої хтиві хвилі-стрічки.
Біжить  із висоти чужих  надій 
У даль просякнуту безмежжям
Несе освіжений снігами хміль
Зриваючи у берега одежу. 

В темені, серед великості зірок
Малює ніч вогні малого міста 
Щоб залатати купку дірочок
Мереживним намистом.
І губить зір із висоти думок,
Вулиць, вуличок, доріг…
Бездонність   лампочок
Немов засвічений пиріг.
А слух ховає пісню вітру
Із вод навіяну у тишині
Аби понести всьому світу
Виноградівські вогні.

Що…  в …
Темені, серед великості зірок
Малює ніч околицями міста
Проткнувши сотнями голок
П’янке, трояндове намисто.
Й обплетені  зеленою лозою
Двори  із тином зблідлих  хат 
Ховають попід Чорною горою
Виноградно-терпкий аромат….

В темені,  серед  великості зірок
У місяця години випиває річка
Щоб одягнути  сяючий вінок
На свої хтиві хвилі-стрічки.

Світлана КЕДИК