Шануймо рідну мову. Який сьогодні день тижня?

ІсторіографіяШануймо рідну мову. Який сьогодні день тижня?

Шануймо рідну мову. Який сьогодні день тижня?

Українські назви днів тижня, крім назви суботи не випадкові. В їхній будові закладено певний логічний (а швидше за все математичний) принцип. Перший день тижня – понеділок – так назвали тому, що він іде після (по) неділі. Вівторок – другий день тижня. У назві вівторка зберігся корінь уже застарілого в українській мові порядкового числівника вторий. Його застосовують не тільки у цьому слові. Порівняйте півтора, повторення. Середа – третій день, буквально «Той що стоїть посередині». Четвер – четвертий, а п’ятниця, відповідно п’ятий за рахунком. А як щодо суботи? Ця назва в наведеному ряду скоріше є винятком, адже має не слов’янський корінь. Походить вона від давньоєврейського слова шаббат «спочинок», свято, вихідний день. А от назва останнього дня вже цілком слов’янська. Неділя буквально означає «день без діл, день, коли нічого не роблять». Неділю прийнято було спочивати після шести днів роботи. Роботу в цей день віряни вважали гріхом, а сам день  називали «свята неділя».

Ця схема творення назв днів тижня не є універсальною. У кожного народу чи групи народів спостерігається різний підхід.

Так в російській мові всі назви днів ідентичні з українськими, крім неділі, у них – воскресение. Це дало підставу росіянам твердити, у їхній нахабній манері, що українці назви днів тижня запозичили саме у них. Що це все було навпаки яскраво свідчить назва першого дня тижня «понедельник» – але ж у них немає неділі, а є Воскресение.

А от у англійців (їхня мова зараз найпоширеніша у світі) дні тижня пов’язані з язичницькими віруваннями та сягають сивої давнини. Ось їхня етимологія: Monday – місячний день, день місяця, порівняйте з англійським moon, Tusdaj – день Бога, Ту, бога неба Wednesdaj – день Одіна, верховного божества стародавніх германців. Thursdaj – день бога грому. Fridaj – день Фрітти – богині подружнього кохання,  Saturdaj – день планети Сатурн, Sundaj – день Сонця (від sun).

Цікаво, а як у наших найближчих сусідів – угорців. Деякі назви днів у них явно запозичені із слов’янських мов –  szerda – середа, csütörtök – четвер, péntek – п’ятниця, szombat – субота. А перший день тижня – понеділок, звучить у них як hétfő, що в дослівному перекладі значить головний день тижня, бо слово hét має двоякі значення: сім і тиждень. А другий день тижня у них називається kedd. Викликає жвавий інтерес назва неділі в угорській мові – vasárnap, дослівно ярмарковий день. Справа в тому, що король Іштван І, щоб залучити свій народ до християнства (який у його часи був язичницьким) зобов’язав у кожному десятому селі побудувати церкви, які у неділю потрібно було відвідувати всім жителям навколишніх сіл. Щоб стимулювати їх до відвідування, до початку богослужінь у селах, де знаходилися церковки, проводилися ярмарки, базари.

Іван Біланчук,

краєзнавець

Іван Іванович Біланчук народився в місті Виноградові 1948 року. В середній школі № 1 за програмою виробничого навчання набув спеціальність «кіномеханік». Закінчив Львівський політехнічний інститут у 1973 році, отримавши диплом радіо-інженера. Служив у радіотехнічних війська ППО. У 1975 році очолив Виноградівську райкіномережу. З 1978 по 1989 рік працює в апараті райкому компартії України, останні 8 років – завідуючим промислово-транспортним відділом. Потім – заступник директора Виноградівської взуттєвої фабрики із зовнішньо-економічних зв’язків. 1996 року – начальник міського Фонду держмайна. У 1998 році очолив новостворене, перше в районі підприємство із 100% іноземними інвестиціями – ТОВ «ОРТЕКС ЛТД», яке спеціалізується на випуску виробів медичного призначення. З 2009 року, вийшовши на пенсію, перейшов працювати на менш відповідальну посаду, а водночас знайшлася нарешті можливість присвятити більше часу вивченню історії рідного краю. Згодом почав ділитися своїми знахідками з читачами газет та інтернет-користувачами. У доробку І.І. Біланчука «Картини з історії міста Виноградова та району», «Нариси з історії Виноградівщини» з історико-географічними описами всіх 49 населених пунктів району, ряд статей з історії Закарпаття. З особливою наполегливістю вивчає період румунської окупації та чехословацьку добу нашої історії, прагнучи зняти ідеологічні нашарування минулих десятиліть і сформувати власний погляд на добре відомі істини, часто спростовуючи їх. У 2017 році вийшла перша книжка І.І. Біланчука «Теково. Село на берегах Тиси». 2020-го виходить книга "Виноградів - моє місто".

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва