Любов – це дар небес

Є почуття, які постійно живлять людину, супроводять її упродовж життя. Їх не може збагнути ніхто. Навіть визнаний світом античний філософ-мудрець Соломон вважав, що зустріч чоловіка з жінкою, чи жінки з чоловіком, як другою половинкою серця –  це ніким незбагненна Божественна тайна природи. Як неможливо пояснити слід змії на скелі, птиці в небі чи риби у воді, так думками, помислами і серцем неосягнути цього величного  і загадкового явища, яке в народі прозивають КОХАННЯМ.

Когось вона підносить до висот. Когось любов опускає в глибінь.  Когось розпорошує по світу, як сонячні пилинки. Але цього душевного потрясіння зазнають усі: і білі, і чорні, і мулати… У свій час три найзаповітніших слова «Я кохаю тебе» з трепетом вимовляють як чоловічі, так і жіночі вуста. По-різному вони звучать, відзиваються, вібрують у свідомості, у душі збуджують хвилі почуттів, по-різному сприймаються душею, розумом і серцем. Але нікого в світі вони не оминають і не залишають байдужим. І саме в цій істинні торжество життя, його повнота і продовження.

Шосту свою поетичну збірочку «Кохання – це поезія» наш земляк, колишній будівельник чотирьох міських мікрорайонів, вже добре знаний поет-лірик Василь Кляп присвятив найвищому пориву людських почуттів. Як чоловік, він їх постійно відчуває, ними живе, рухається по  життю і вершить свої буденні добрі справи. З читачами він ділиться своїми сокровенними думками. Занурюється в них, за інерцією  думки осягає безмірний простір душі, що завжди відчуває, бачить, радіє, з вабливим чорним бровам, карим жіночим очам, які з них завжди, скрізь і повсюди у кожнім дні і ночі…

На 90 сторінках автор знайомить читача зі своєю  лірикою. Йому вона придає сили, снаги, окриленості і мов швидкоплинна ріка несе його у прийдешні дні. У розділі «Гумор» автор пропонує читачеві посміятися з життєвих ситуацій, які інколи складаються у колективах: з молодої секретарки. Вона стала окрасою приймальні директора і біля неї «тануть» майже всі чоловіки, у яких мова одразу заходить… про любов. Інша бувальщина про двох хворих у лікарні. З  них один дошкуляє другому… своїм храпом. Піде мова й про холодильник, у якому міститься все, що  знайдеться на хазяйстві молодої господині Тані, лише лягати спати в нім… не рекомендується.

У розділі «Патріотика» читач ознайомиться з 18-ма віршами, в яких мова піде про хвилюючі події, що п’ятий рік тривають на Сході України. Тут вміщені вірші «Я вірю в тебе, Україно», «Коли в Україні наступить весна», «Жовтий степ і синій Дон», вірш, присвячений земляку-герою Адальберту Ковачу, який загинув в боях за незалежну Україну, «Ні, не однаково мені» та інші.  У них синівська любов автора за непоправні втрати, біль  які несе наш народ у неоголошеній гібридній війні, за долю переселенців, вигнанців і біженців, за зруйновані села і міста, поорані уламками снарядів поля і яруги, рясно засіяні металом-вбивцею, степові простори.

Найцікавіший розділ «Казки та легенди». У нім – поема «Хустина Вероніки», на якій відбилося лице спасителя під час його страдницької дороги на Голгофу. Легенда про Хуст розповідає про далекі бурхливі часи, коли сіль з золотом були в одній ціні. Срібна земля тоді славилася цим багатством, а Соляний шлях від Солотвина пролягав на Захід і охоронявся.  Потім зазнав набігів кочівників, турків, татарів, монголів, інших чужинських зайд, але був розбитий пострілом гармати свого розбійника Пинті. У легенді «Три дочки» автор розповів про долю славних дочок Ярослава Мудрого: Ганнусю, Лізу та Настуню. Лізенька віддала своє серце вікінгу Гаральді, Настуня стала дружиною угорського царевладця Ондраша, княжну Ганнусю висватав французький король Генріх ІV. І як каже автор, «там свати, а тут родина, вся Європа в нас єдина». Читача потішать поетична розповідь «Султан «Рікі»», казки «Чарівна жабка», «Давня казка» та «Жура». У них дитячий відгомін від тих казок, переказів і легенд, які біля розпаленої ватри колись почули від старших погоничів худоби, вівчарів або з материнських вуст. Під ці казки засинали і мріяли про богатирську силу, ніким нездоланну славу, добуту від рідної землі незбориму відвагу, спритність і міць.  Бо саме від своєї землі притаманна людям любов до усього свого, мелодійна мова та талант, які для нас є безкоштовним даром небес.

Марія Конкіна