«Людина розумна» РЕКОМЕНДУЮ

 «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього». Історична розвідка Ювал Ной Харарі, приголомшить Тебе неочікуваними й сміливими припущеннями. Як анонсує сам видавець («Клуб сімейного дозвілля») у книжці  Ти не знайдеш нудної хронології та сухих дат…

Цілком підтверджую та згідно авторської лінії йду щаблями запитань і відповідей. Це гра для Читача  «чомучки».

Чому людина – це тварина (без жодного значення);

Чому дерево знань, а не пізнання;

Чому один день із життя саме Адама та Єви;

Чому  саме Homo sapiens поклали край біологічному розмаїттю (Потоп)

Чому сільськогосподарська революція як найбільше шахрайство в історії через будівництво пірамід та перевантаження пам’яті довело, що в історії немає справедливості;

Чому запах грошей націлив стрілу історії аби відкрити таємницю успіху через імперські бачення та закони релігії;

Чому наукова революція – це визнання невігластва шляхом союзу науки та імперії через призму капіталістичного кредо та колеса промисловості;

Чому перманентна революція гаслом «І жили вони довго та щасливо»  привела до кінця людини розумної, але породила тварину, яка стала Богом.

Дивні асоціації від перечитаного, я сказала б навіть, приємні. А загалом, не люблю історію, бо вона написана кров’ю…

Близько 13,5 мільярда років тому сталося те, що нині відоме як Великий вибух, з якого почалося існування матерії, енергії, часу та простору…

Ось так розпочинається авторська розповідь.

Фізика, хімія, біологія – науки, що дають нам змогу розуміти Всесвіт таким як він є. Вивчення розвитку людських культур  називається історією.

Якщо ти уважно читаєш, то маєш задати питання: чому людських культур, а не культур людства в цілому?

Цікаво?

Цікаво те, що люди існували на Землі до початку історії. Адже тварини дуже схожі на сучасних людей, уперше з’явилися близько  2,5 мільйонів років тому.

Біологи поділяють усі живі організми на види. Види, які еволюціонували від спільно предка, об’єднуються в рід. Роди, в свою чергу, об’єднуються в родини.

«Подобається нам це чи ні, але ми є членами великої та вкрай галасливої родини Великі примати. –  зауважує автор – Нашими близькими нині живими родичами є шимпанзе та орангутанги. Найближчими до нас є шимпанзе. Просто 6 мільйонів років тому одна самиця примата  мала двох доньок. Одна з них стала предком усіх шимпанзе, а друга – нашою власною прапрапра…бабцею.»

Автор стверджує, що слово «людина» означає  «тварина, що належить до роду  Homo, і крім Homo sapiens існувало ще багато інших видів: австралопітеки (Australopithecus), що означає «південна мавпа»,  неандертальці  (Homo neanrerthalensis ), що означає  «люди з долини річки  Неандр»,  Homo erectus, що значить «люди прямоходячі», Homo soloensis – «люди з долини річки Соло»,  Homo floresiensis – карликові люди, досягали зросту один метр, їхня вага була  не більше двадцяти п’яти кілограмів.  2010-го в Сибірській печері вчені знайшли скам’янілу фалангу  пальця руки. Згідно генетичного аналізу він належав  раніше невідомому виду людини,  його назвали Homo denisova. Хто знає, скільки ще наших загублених родичів  чекають на відкриття, адже колиска людства породжувала численні нові види, на кшталт  Homo rudolfensis («людина з озера Рудольф»),  Homo ergaster  («людина працююча»)… нашого виду, який ми нескромно назвали  Homo sapiens («Людина розумна»).

Автор доводить: «…помилково вважати, що в будь-який певний момент Землю населяв лише один тип людей, а всі попередні види  були просто старішими моделями нас самих. Насправді, ж починаючи приблизно з 2 мільйонів до 10 тисяч  років тому, світ, у той самий час, був домівкою для кількох видів людей.»

Словесно інтерпретована  автором тема «Ціна мислення»  бо усі види людей  на відміну від інших тварин мають спільну особливість – надзвичайно великі мізки. Та чи великий мозок дає надзвичайні можливості?

Теми «Раса кухарів»  веде шляхом  до верхівки  харчового ланцюга; «Сторож братів наших» кидає погляд  на «теорію зміщення» згідно якої  розумні та інші люди  мали різну анатомічну будову, різні звички (сексуальні в тому числі). Популяції  залишились абсолютно різними (не маючи можливості схрещення) саме тому інші види вимерли або були винищені, їхні гени загинули разом з ними. Хоча, вчені доводять схожість ДНК сучасних людей та людей  з минулого. Виявляється, що 1-4 %  унікальної людської ДНК сучасників становить  ДНК неандертальців.

«Дерево знань» відкриває чергові припущення та доводи відносно наслідків розумових здібностей. Власне, поява нових способів мислення та спілкування – це справжня когнітивна революція.

Як винахід розумних «товариство з обмеженою відповідальністю» або легенда «Пежо». Створення міфів, як співпраці великої групи людей.

«Винайдене розумними незчисленне розмаїття уявних реальностей та отримане в результаті  різноманіття схем поведінки є основними компонентами  того, що ми  називаємо «культурами».

Релігія, політика, імперія, гроші… зліченні й незліченні аспекти життя людини  побудовані на психологічному рівні, на рівні вимислу (міфу) у який здатні повірити всі. Певно, між нами розумними  існують «найрозумніші», під впливом  вигадок яких ми стали тим ким ми є . Чи може це чергова гра великих мізків та холодного комерційного розрахунку? Бо навіть наукові відкриття сучасності зумовлені диктатом «сильних світу» цього, адже вивчати геном людини – це комусь вигідно, запускати  супутники на орбіти планет – це комусь вигідно, займатись розробкою чергового вірусу –  це комусь вигідно… так само як створити світову інтернет-мережу, що доводить найбільше багатство сучасного світу – інформація.

Яка роль у цьому всьому Творця? Де між вимислами людини  шукати Бога, перст якого створив видимий й невидимий Всесвіт? І скільки місця окрім «великих мізків» займає наша душа, чи скільки важить щастя?  Бо жодна історична книжка не повістує  нащадками почуття з якими жили предки й зрештою, чи принесли людині розумній фундаментальні зміни в науці, свідомості, побуті…  відчуття щастя?  І взагалі навіщо вчити історію? Як пише сам автор:  «Ми вивчаємо історію не для того щоби знати майбутнє, а для того щоби розширити наші горизонти, розуміти, що наша теперішня ситуація не є ані природною, ані неминучою, та щоби, відповідно мати перед собою значно більше можливостей, аніж уявляли раніше.»

Чому Людина розумна отримала шанс на майбутнє та що винищило її найближчих древніх родичів?

Чому перехід від збиральництва до сільського господарства став пасткою для людини й погіршив її життя?

Чому могутні імперії інків та монголів зазнали краху та були переможені нечисленними  групами європейців?

Що таке «теорія пліток», і як розмови про те, чого насправді не існує, підняли людину на вищий щабель цивілізації?

Що спільного між релігією та ідеологією? Чим відрізняється християнство та буддизм?

Як гроші та кредити стали однією з основних рушійних сил цивілізації?

Чому зруйновані імперії й досі керують людством?

Дуже багато «чому», «як», «що».  Автор критично, але поступово відповідає на поставлені перед собою питання.  Ти отримаєш відповіді, можливо те такі які хочеш почути, але матимеш  матеріал для особистих роздумів. І навіть замислишся: людина – тварина, чи таки Бог?

Проте закриєш палітурку книги  після її прочитання  без відповіді на одне питання:

Чи є у світі щось небезпечніше за незадоволених та безвідповідальних богів (людей), які не знають чого вони хочуть?

Про автора

Ювал Ной Харарі — професор історії, автор міжнародного бестселера «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього».

Народився 24 лютого 1976 року в ізраїльському місті Кірьят-Ям. З 1993 по 1998 рік навчався у Єврейському університеті, де вивчав історію середніх віків та історію воєн. У 2002 році здобув докторський ступінь у коледжі Ісуса, Оксфорд. З 2003 по 2005 рік проводив дослідження за рахунок благодійного Фонду Ротшильдів Yad Hanadiv в Ізраїлі.

Сфера інтересів Ювала Ноя Харарі — всесвітня історія та макроісторичні процеси. Область його досліджень включає в себе пошук відповідей на питання: Як взаємопов’язані історія і біологія? У чому полягає основна відмінність між людиною і тваринами? Чи існує таке поняття, як історична справедливість? Чи рухається історія у певному напрямку? Чи стають люди щасливіші порівняно зі своїми попередниками?

Юваль Харарі опублікував безліч статей та книг, включаючи «Special Operations in the Age of Chivalry, 1100-1550», «The Ultimate Experience: Battlefield Revelations and the Making of Modern War Culture, 1450-2000», «The Concept of ‘Decisive Battles ‘in World History». Книга «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього» принесла йому всесвітню популярність, вона перекладена 30 мовами. Не меншою популярністю користуються також лекції Харарі, які він розмістив на Youtube, а також безкоштовні онлайн-курси Coursera з історії, на які записалося понад 100 тисяч людей.

Світлана КЕДИК