Світлана Кедик

ТОП 20 Королівський замок Ньолаб

В густих та непрохідних лісах, що повнились дичиною, стояв замок, улюблене місце відпочинку угорської знаті та королів. Ще в 1262 році було дозволено полювати в цій місцевості, тож незабаром виріс, на горі вулканічного походження, мисливський будинок, що згодом перетворився на могутню твердиню – замок «Ньолаб».

Як свідчать угорські літописці, зводив його король (Кун) Ласло IV. За іншими даними – король Стефан (син Бейли 4). Проте, хто б не доклав зусиль до його створення, вже в 1279 році він згадується вперше.

Назву «Ньолаб», міг отримати від одного свого володаря. Оповідають: «Жила колись в цій місцевості красуня Ілка. Багато лицарів добивалося руки прекрасної дівчини. Особливо упадали коло неї молодий і добрий Валентин і дикий, пристрасний Ньолаб. Її батько був не проти того, щоб віддати дочку за могутнього володаря замку, але серце красуні обрало Валентина. Впертий батько вирішив, щоб суперечка була розв’язана на битві. Хто переможе, той і візьме Ілку. Нарешті настав день бойових змагань. І ось зійшлися два супротивники – Валентин і Ньолаб. Довго билися, але раптом, коли ніхто не чекав, Валентин блискавично скористався необережністю Ньолаба і скинув його з коня, та отримав перемогу. Отак красуня стала дружиною Валентина».

Пролітали століття, мінялись власники, а замок «Ньолаб» і далі стояв. Його укріпленням, в свій час, займався відомий архітектор Аристотель Фіоравенті (пізніше він керував будівництвом Успенського собору в Московському Кремлі). Саме він став ініціатором створення башти, для ефективнішої оборони замку. Територія навколо була огороджена цегляною захисною стіною з чотирма кутовими і однією надбрамною баштою. Цей бастіон не раз рятував навколишніх дворян від повсталих кріпаків. Однак і не раз потерпав від повсталого люду. Безперечно, мав і важливе стратегічне значення. Через Королево пролягав торговий шлях на Сотмар (Сату-Маре, Румунія) та відбувався сплав солі по р. Тиса.

В 1672 році замок було підірвано, за наказом короля Леопольда (Ліпота), який чомусь не дуже довіряв господарям замку. Слід сказати, що Леопольд настояв на тому, щоб у «Ньолабі» постійно знаходилась німецька варта. Саме ці солдати і були головними руйнівниками унікальної фортифікаційної споруди.

В 1858-1859 роках угорський уряд виділив кошти для проведення широкомасштабних археологічних розкопок на території колишнього замку. В результаті цих розкопок, знайдено сімейний склеп короля Владислава. За легендою, в один з його приїздів, напали на цю околицю татари. Увірвалися за мури, стали нишпорити по всіх кімнатах, будівлях – нема. Король і його сім’я ніби під землю пішли. Замок підпалили, розбили і як хмарою прийшли, так хмарою і відійшли. Минали дні, минали роки, вже й століття минуло, коли один чоловік почав копати на тому місці, де колись були замкові пивниці. Доти копав, що враз земля під ним рушилася, відкрилася яма. Чоловік спустився вниз та побачив велику кімнату, де на оксамитовій канапі лежав король Владислав. Ціла його сім’я сидить поруч, всі як живі – у золотому вбранні, тільки обличчя їхні страшно бліді. На другий день до замка вийшло ціле село, щоб викопати вхід до тієї підземної кімнати. Заходили туди з великим острахом. Та знайшли тільки порожню пивницю – ні кімнати, ні короля з сімєю та й всі коштовності зникли».

Вірити в ці легенди чи ні – вирішувати вам, проте тих, хто хоче зануритись в атмосферу старовини, ласкаво просимо відвідати замок «Ньолаб», що знаходиться в селищі Королево!

Валентина Горнецкі

Закінчила Ужгородський Національний університет. Вивчала туризм та історію. Свого часу займала посаду завідувачки сектору туризму та транскордонного співробітництва Виноградівської РДА. Учасниця та організаторка ряду туристичних проєктів, екскурсовод. Прагне нових пізнань та самовдосконалення.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре