Євреї Севлюша

Синагога в Севлюші (м.Виноградів) почала будуватись в 1874 р. за ініціативи рабина Клайна, йому ж належав великий двір і прилегла територія. Будівлю можна віднести до стилю еклектизм, де на фасаді були декоративні елементи,карнизи та фігурні вікна.

Під час Другої світової війни майже все єврейське населення було вивезене в трудові табори. В.Ком’яті у праці «Нарис історії міста Виноградова від найдавніших часів до 1945 року» пише: «У кінці квітня 1944 року тодішня окупаційна міська влада створила гетто для громадян єврейської національності. Воно займало територію, обмежену теперішніми вулицями Шевченка, Франка, Української та Пушкіна. Гетто заповнили кілька тисяч євреїв – чоловіків і жінок, молодих і старих дітей і немовлят, здорових і хворих. У кожному єврейському будинку, в кожній квартирі з’явився уповноважений міської влади у супроводі жандармів. У жителів відбирали золоті і срібні речі, гроші, а самих їх відправляли в гетто. Тут вони під відкритим небом перебували кілька днів, а потім нещасних відвозили в табори смерті. Усе майно (меблі, домашнє начиння, одежу, взуття) звезли в синагогу. Частину добра розпродали, частину розграбували». В кінці травня 1944 року, трьома ешелонами з вокзалу Севлюша, було вивезено 9840 євреїв.

5 липня 2014 в одному зі скверів м. Виноградів встановлений пам’ятник жертвам нацистських таборів. Де червона гранітна скеля – мирне існування громади міста до початку Другої світової війни. Трагедія що сталась, показана через чорну гранітну брилу, яка пересікає скелю. Об’єднує їх бронзове коло з написами на українській, угорській та русинській, а також івриті. Це рядки з вірша угорського поета Атілли Йожефа: