Альфа архаїки та омега теології. Мозаїка архітектоніки

Недільний день видався сонячним, отже сповненим тепла. Змішані почуття зараз вирують, наче радіохвилі невидимою ниткою пронизують і душі, і матеріальний світ, що охопив нас лещатами війни. На жаль. Але на щастя, людський організм має природну здатність відновлюватись…

Група художників: Альона Стасюк, Діана Добош-Брода, Валентина Костьо та Владислав Беланінець створили творче об’єднання “ART LIFE”. Весняної пори 2022-го започаткували проект «Мозаїка архітектоніки». Практично втілили його виїзним пленером по різних локаціях. Взялися художньо виразити старовинні церкви краю.

Як самі сформулювали :

«Ми бачимо, що коїться на Сході нашої держави, не знаємо, що завтра нас чекає тут… тому вирішили зобразити історію, що вмонтована у церквах і залишити в полотнах для нащадків.»

В картинах усе як у житті – різні ракурси, різні барви викликають мозаїку різнопланових почуттів. Ретроспектива тільки єдина – старовинні, здебільшого сакральні споруди.

Що ж, сакральне, як надприродне, божественне явище, як перетворююча сила, «жива сила» пов’язує небо та землю, людство та богів, явне та невидиме, природне та надприродне …

П. Рекер говорить, що «…на рівні символів сакральне – це є альфа архаїки та омега теології…»

Тому раджу прийти до галереї Імпасто для пошуків джерела смислу у відношеннях між світом, людиною та Богом, між минулим та майбутнім, між теперішнім часом і реальністю, незалежно від того являє він нам війну, чи приносить перемогу і мир.

Раджу виявити, споглядаючи представлену композицію з творчої мозаїки, надприродну силу, бо для віруючих сакральне виступає як сутнісне ядро життя.

Доповнила колективну виставку своїми роботами виноградівська художниця Іванка Череснье. Ця дівчина по-своєму особлива, бо перетворила особистий біль у можливість отримувати щастя від малювання.