Крізь призму часу і життя

ПодіїКрізь призму часу і життя

Крізь призму часу і життя

Бібліотечними працівниками Виноградівської міської бібліотеки-філії №3 та за сприяння Закарпатського обласного науково-культурологічного товариства імені Олександра Духновича організована і проведена творча зустріч з русинським поетом-гумористом Михайлом Чухраном.

В житті Михайла Михайловича є своєрідний «бермудський трикутник»: рідне селище залізничників Королево – Виноградів – Мала Копаня. У його долі і творчості вони відіграють важливу роль.  У Королеві на Притисянщині народився 23 листопада 1954 року. Батько працював на залізниці. Мати –бібліотекарем при загальнонауковому та загальнотехнічному факультетах філіалу Ужгородського державного університету, що у той час успішно діяв у Виноградові. Не маючи на кого залишати малолітнього сина Михайлика, постійно брала його з собою. Бібліотечні стелажі манили хлопчика. Доки Софія Михайлівна разом з Марією Дмитрівною Молнар на книговидачі обслуговували студентів, малюк листав книжки. Вже у п’ять років вільно читав. Так з самого малку книга ввійшла в його життя. Потім було навчання в Королівській середній школі. Студентські роки в Ужгородському державному університеті. Закінчивши факультет хімія напівпровідників, як інженер певний час працював у Львові, згодом у Хусті. Звідси призваний до війська. Відслуживши службу в армії, знову повернувся до Хуста, де одружився і став батьком двох синів. Спливали роки. Мінялися часи і суспільно-політичні зміни позначилися і на його долі. Перебрався працювати у Виноградово. На місцевому телебаченні «Виноградів» вів кілька гуманітарних програм. Найбільшою популярністю у глядачів користувалися «Фіглі тижня». Вони мали найбільше переглядів на телеканалі. Тоді й почав писати на материнській русинській мові. У 2014-му виходять його перші книжечки «Потятко», «Пітятко», «Сім тайстринок». Через кілька років видаються нові «Про мене, про вас і про нас», «Фейсбук фіглі», «Читанка по-нашому», «Королево в історії і нарисах». Систематично друкується у журналі «Отцюзнина», у «Альманахах днешньої русинської культури». Його, відповідаючі запитам читачів сьогодення, поезії постійно друкується в періодиці в Чехії, Словакії, Угорщині, Румунії… Влучним словом Михайла Чухрана слухачів дивують і радують на різноманітних фестивалях, публічних концертах, весіллях, родинних застіллях, у школах та дитсадках. Користуються його повчальним словом тамади Василь Маровді із Свалявщини, Юрій Мельник з Іршавщини, Святослав Гал з Виноградівщини. Долучився до них і Михайло Негря з Хустщини.

Розпочали цю творчу зустріч десятикласники Королівського ЗЗСО І-ІІІ ст. №1 Олександр Фончікі, Андрій Ісайович і Олександра Білецькі, які з учителькою української мови та літератури Юліанною Коста підготували уривки «Королівського короткого Вікісловника». Виданий він як мостик зв’язку, щоб допомогти переселенцям скоріше вивчити місцеві діалекти для контакту зі своїми шкільними ровесниками. Вірші Михайла Михайловича зараз по черзі читали декламатори Юрій Продан та Тетяна Микита. Як спогад з далекого дитинства десятирічної давності внучка Юрія Продана Настя виразно декламує вірш, що розпочинається такими словами: «Я із хлопцями не дружу…» під назвою  «Дівоцька доля».  На екрані відеокліп з виступом співака Василя Січа з Оноку. Піснею «Вино» Булата Окуджави перекладеної Михайлом Чухраном на русинську мову він приємно дивує присутніх у залі. Настав час, коли «Фіглі фейсбука» декламує сам автор. Визнаний ужгородський  композитор і співак Сергій Савчук переслав відеокліп із записом виконуваних ним пісень Михайла Чухрана «Погарчик доброго вина», «Через терня до звізд» та «Русинія». З Будапешту на свято приїхав наш земляк, місцевий, знаний нам бард Антон Галас. Під власний супровід на гітарі він виконує щемні авторові пісні «Не забуду свуй рудний край», «Ностальгічна пісня» та «Тече Тиса попуд гору». У останній переплітаються мотиви «Вертайтеся легіники живими домів», «Зацвіте на крутих скалах шовкова косиця» та «Дочекає сестра брата і милого мила, дочекає стара мати єдиного сина».

Дуже тепло сприйняли слухачі написані нові вірші Михайла Чухрана «Біціглі назад не ходит», «Шаранц», «Стріла», «Бабине літо». На екрані Марина Полончак і її компанія – запальний музичний гурт з Приборжавського, що на Іршавщині, які виконують пісню «Люблю тя, Мигалю». У нашому місті за прикладом Михайла Чухрана взялася писати гуморески і молодь. Кілька років тому вона згуртувалася в творчу групу «Креденц сміху». Для свого улюбленого гуру Михайла Михайловича дотепний на влучне слово  Олександр Керестеші з Дротинців зачитує життєвий сертифікат на поетове 68-ми річчя. Від крайової общини підкарпатських русинів очільник Юрій Продан дарує місцевій книгозбірні видані на протязі трьох останніх років «Альманахи днешньої русинської літератури» та твори місцевих авторів, які від нього вдячно перебирає очільниця бібліотеки Галина Шапко. У спогадах друзів Михайло Михайлович згадує Павла Чучку, з яким проводили подібні творчі зустрічі у Сваляві, Тячеві, Іршаві та Хусті, але найпам’ятнішими залишилися – Виноградівські (у центрі нашого міста стоять пам’ятники святому Архистратигу Михаїлу та виноробу Мішко-бачію, який неустанно вичавлює з винограду суслу-сік), які дають надійну підтримку гумористам. Це як живе місце сили жартівливого слова. Не оминули у спогадах Юрія Мельника з Довгого. Він з віршами Михайла Чухрана, у місті Миколаєві, став лауреатом художнього читання і з одержаним вперше в житті дипломом тоді приїхав у Виноградів, щоб познайомитися з самим автором.

Привітати поета-гумориста Михайла Чухрана прийшла завідуюча міської дитячої бібліотеки Йолана Любка. Вона подякувала Михайлу Михайловичу за те, що сім років поспіль він був головою журі конкурсу дитячої творчості «Світанкові роси». Вони залишили свій яскравий слід у семи альманахах «Дарунок дитячих сердець», що став оглядом юних талантів – поетів, прозаїків та майстрів чарівного пензля, обдарованих дітей Виноградівщини. На закінчення зустрічі з подякою до автора за творчу співпрацю над майбутнім виданням про святого Миколая, що у проекті має вийти на українській, угорській та русинській мовах звернулася співачка Ганна Кедик. В’язанкою народних пісень та своїми власними «Коли співається – співай» та «Чому на світі є любов?» вона порадувала всіх присутніх і своїм чарівним співом подарувала слухачам і поету-гумористу приємні щемкі  враження.

Марія Конкіна

очільниця Виноградівського відділення ГО МАЛІЖ

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети... Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Залишити відповідь

c

Lorem ipsum dolor sit amet, unum adhuc graece mea ad. Pri odio quas insolens ne, et mea quem deserunt. Vix ex deserunt torqu atos sea vide quo te summo nusqu.

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва