Небо у долонях

Візьму я Небо у долоні,
Намалюю Сонце, як завжди,
Поцілунком ніжним своїм,
Розчиню буденність самоти.

Розвіє Вітер долю
Не в поля і не в ліси,
Загомонить журбою,
Там де я, там де ти.

Я прикладу до скроні
Теплий дотик ніжної води,
І у мокрому полоні
Зникну я, зникнеш ти.

Мене у очах своїх,
Благаю, віднайди,
Подаруй ковток Любові,
У світу укради.
Візьму я Небо у долоні,

Намалюю Зірку, як завжди,
І втечу з тобою.
Там, де тільки ми.


Розвіє Вітер долю
Просторами душі,
Заколише нас з тобою,
В  колисці навіки.

Я прикладу до скроні
Теплий дотик ніжної води.
І у мокрому полоні
Зникнем назавжди.

Мене у очах своїх,
Як зірочки неси,
Подаруй ковток Любові
Оновленій Землі