Образи Твої
Так стало добре на душі У легкому сп’янінні... Малюю Образи Твої – Зимово-літні, весняно-осінні. В шаленім вихорі турботи, Даруєш Ти мені Себе – Краплину мирної вологи. Яка Дощем на Землю йде. А та Земля, мов наречена – Палка, закохана, щаслива, Вдягається у сукню білу – золочену, Його чекає, омита і цнотлива. Сміються люди, кажуть: То вже кара, збожеволіла сердешна Від дурної слави, згубилася У день прийдешній. А Земля голубить Сина, Мовчки, тихо-тихо... Шепоче: людоньки, мої, Ви вчора оніміли, А тепер уже сліпі. Нічого, ось Водиця. Беріть, не треба... задаремно. Вмивайте свої лиця Почуттям безмежним. Так стало добре на душі У легкому сп’янінні... Малюю Образи Твої – Зимово-літні, весняно-осінні.
Світлана КЕДИК, “Світ Добра”
Світлана Кедик
Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.