Сліди
Розбилася… На друзки капель і вологи Між пам’яті і оклику душі Мазками серця із тривоги Пасмами осінніх берегів. Торкнулась долі пальцем - У небі роллю вишитий узор Між грою в справжнє щастя Посипався сльозами дощ Ще той… Із неба та в мої коліна палко До стегон, шиї, щік, зіниць, А як торкнувсь зненацька Грудей із таємниць… Хутром зітканих на правді, Мов доля істини сльоза Так легко й безпорадно Покинула бентежні небеса. І оглянулась поглядом у вись Там Бог і хіть мого крила. Навіщо ж ти розбивсь, а я Залишилась жива? На друзки капель і вологи Між пам’яті і оклику душі Пісок малюю на камінні Богу А Він на нім – Свої сліди.
Світлана КЕДИК, “Світ Добра”
Світлана Кедик
Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.