Світлана Кедик

Незабутка

Шепіт,
Листя,
Дощ і
Сльози.
Я на підлозі.
Трава зеленіє над дахом,
Небо під моїми ногами,
Байдуже вітер-невдаха
Душу зриває словами.
Трепетом до самих колін
Підкидує зойки із смутку,
Холод біжить навздогін
Заховавши в руці незабутку.
Із літа.
Гомін,
Гілля,
Мороз і
Я снігом розлита.

Сміх навколо сніжинок
І дихання того тепла,
Що крила свої лебедині…
Восени розпустила зима.
Пелюсточки ніжних турбот
Пригортаю до серця краплину - 
Вишиту з осінніх ниток
Незабутку на зимній картині.

Світлана КЕДИК, “Світ Добра”

Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре