Світлана Кедик

Діалог думок

Він:
Думок осінніх тиша в жовтневій самоті,
Бездарно пише дощ  краплини по воді
І дише… вітер в груди глибоко твої
Бездонним подихом  в мої.


Вона:
Без поруху застиг на мить в мені
Між вічністю і маревом печалі
Як ми ходили тінню по землі
А небеса Любов’ю нас вінчали.


Він:
І небо кольору каштана, як твій
Незримо люблячий коханий погляд
Дотиком з-під чорних вій
Спинив серцебиття в мені
І я…    розтанув

Вона:
Льняним маревом у акварелі
Торкнулась губ твоїх цілунком
Ніжно…     як морські коралі
Чуття злились солодким трунком.

Світлана КЕДИК, “Світ Добра”

Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре