Світ Добра: книжка інтимної лірики

Книжка Світлани Кедик вразила мене настільки, що захотілося поговорити про поезію ширше, зробити певну ретроспективу теми, яка має свою історію. При цьому хочу наголосити що мова йтиме про справжню Поезію з великої букви, оскільки останнім часом наші колеги по перу легко видають «на гора» цілі серії своїх книжок на еротичну тему. У тих текстах є і вправність є й метаформа, є зрештою заявлена у назві еротика, але немає справжньості, не вистачає поезії…. 

Справжньої поезії. Як засвідчив кінцевий результат уже відомих авторів – Василя Кузана, Андрія Любки, Сашка Гавроша – писати завідомо вірші на якусь тему, а тим більше цілі книжки – річ безнадійна, яка не викличе довіря та інтересу, не кажучи вже про співпереживання. Тобто йдеться переважно про імітацію почуттів, з приводу якої хочеться сказати – стережіться підробок. Вони виникають тоді, коли автор намагається здивувати, шокувати темою, тематичними деталями і під їх вагою поезія розвалюється. 
Для мене зразком еротичної поезії є вірш Емілі Дікінсон, написаний майже два століття тому. Хоч ніби у ньому жодним словом не згадана анонсована тема Пропоную уривок з вірша: 

Роками в голоді жила 
Але скінчився він – 
І от я при столі аби 
Пригубить дивних вин 
Так ось вони – наїдки ті 
Розкішні що про них 
Мені самотній за вікном 
Було й помислить гріх 
Так неподібні ці Хліби 
До жалюгідних крихт 
Що часто їх ділила я 
Й пташки з під ближніх стріх 
Була сама я не своя 
Від щедрих нагород 
Так дикій ягоді чужий 
Угноєний 
город 
(Переклад Сашка Гриценка) 

Еротизм української поезії має свою непросту хронологію. Часом відліку з відомих нам текстів можна назвати Сон Григорія Сковороди 24 листопада 1758 року. Описуваний Сон має яскраву еротичну основу – фантасмагоричні сцени розпусти, дивовижного ненаситного бенкету і відчуття надзвичайної насолоди під час биття поклонів та молитви дали виняткове наповнення текстові, подібного якому у Сковороди немає. Проминаємо вірші Котляревського та закарпатця Василя Довговича, оскільки це інша поетична лінія – так звана сороміцька і йде за визначенням видатного літературознавця Михайла Бахтіна від народної сміхової культури. Це скоріше лінія, яку зараз успішно продовжує Михайло Чухран. 

Наступний зразок еротичної поезії Дівичії ночі Тараса Шевченка. Потім звісно Пантелеймон Куліш та його переспіви з соломонових пісень. Адже самі Пісні пісень є неперевершеним зразком такої поезії. З приходом модерністичних тенденцій тема тілесних стосунків чоловіка й жінки була представлена у віршах Лесі Українки, Олександра Олеся, в прозі Франка, Гната Хоткевича, Михайла Яцківа. Потім були Тичина, Михайль Семенко, Андрій Чужий і засновник українського сююрреалізму Василь Хмелюк.

Коли ви ніжно і по-дитячи 
Розпинаєте свої коліна 
Я радий їх цілувати 
Як цілували мої прадіди ризи 
Божої матері 
Я б оздоблював їх білу повінь 
Теплими перлами 
Моєї пристрасті 

І звичайно вершиною української еротичної поезаії є поезія Миколи Вінграновського. 
Сьогодні ж кількість текстів названих еротичними явно переважає над якістю Тому як я вже сказав «Світ Добра» – це єдина закарпатська повноцінна книжка інтимної лірики, цінна своєю справжністю. Справжня поезія ніколи не пишеться для читача. Справжня поезія – це особистий щоденник, по великому рахунку не розрахований для стороннього ока. В цьому парадоксальність спражньості. Я з інтенресом прослідкував еволюцію, творче зростання Світлани Кедик, яка прийшла в новітню поезію з традицій Шевченка та його сучасників. Попри добротну модерністичну школу ці традиції зуміли зберегтися і навіть цілком природньо звучати у 21 столітті – наприклад серденько, пальчик вушко і тому подібне. Але це все деталі. Головна риса поезії Світлани – природність у віршах, коли ідеться про стосунки які не демонструються, які не імітуються. Вони є і все. Попри те, що у всій книзі тема одна, тут вдосталь різних варіацій та подвійної потрійної гри. Наприклад коли йдеться про вірші з біблейськими мотивами. Стосунки Ісуса і його нареченої тобто церкви трансформуються в особистісну площину, тому поезія про почуття й тілесні стосунки сприймаються у книзі як Богом дані. Тому назва книжки «Світ добра» абсолютно виправдана. Йдеться про світ добра і щастя, народжений коханням і стосунками ліричних героїв. Звісно кожний аналіз спрощує суть особливо коли йдеться про хорошу поезію. Тому краще читати. Таких поезій у нас не так і багато. 

Дякую. 
Василь Горват