Перебіг подій Карпатської України очима англійського журналіста

За останні роки у різних видавництвах України появилося чимало цінних видань, пов’язаних з історією та культурою нашого народу.

У рамках видавничих проектів «ЕСЕМ Медія Україна» здійснене унікальне видання англійського журналіста Майкла Вінча ««Одноденна держава»: свідчення англійського очевидця про події Карпатської України.» Видана вона накладом 2000 екземплярів київським ТОВ «ТЕМПОРА», віддрукована у Кам’янці-Подільському. Охоплює 328 сторінок. Головний редактор Юлія Олійник та дизайнер Юрій Барабаш подбали щоб книга привернула увагу читачів, а Олександр Пагіря, Наталія Кирчів, Лесь Белей дописали примітки. Коректуру завершила Марія Волощак. Книгу проілюстрували 64 світлини польського фотографа Чеслава Якубовського. Він подивував майбутніх читачів галереєю портретів причетних до цих подій осіб Вікентія Шандора, Юліана Ревая, Михайла Бращайки, Івана Панькевича, чеського генерала Лева Прхала, Івана Рогача, команданта Карпатської Січі Дмитра Климпуша, Степана Клочурака груповими знімками, зробленими в кабінеті Августина Волошина. Цікавим доповненням до сторінок стали знімки «Криниця ропи у Шандрові», вивіска баби-повитухи, вдови Маргарити Бочкайової у Ясіні, портрет гуцулки-нареченої та  гуцула з трембітою, центру Рахова, єврейських майстрів за пошиттям гуцульських кожухів та точінням ножів, ринок у Хусті і Чеське листячко – колонія та сама панорама Хуста із Замкової гори, доїння буйволиці в Апші та інші.

Мою увагу привернула передмова Леся Белея «Закарпаття і Майкл Вінч». У ній автор зробив стислий огляд в історичному ракурсі про долю Закарпатців, переломні віхи в їх історії, режими при яких нашим людям  випало жити і працювати.

Майкл Блует Вінч (1907-1991) народився в Лондоні. Ступінь бакалавра здобув в Кембриджі. Став журналістом, крім рідної мови англійської, вільно володів польською та німецькою. Частіше писав статті на тематику міжнародних відносин і туризму до різних видань (місячників та квартальників). В 1931-33 роках був аташе у Варшаві, Брюсселі та Афінах, два роки згодом входив до редколегії «Reuter’s». У роки війни працював у ВВС (відповідав за слов’янський та португальський сектор). У період 1943-1954 років продовжував дипломатичну кар’єру в Лондоні, Москві, Варшаві, Бонні. Книговласник спостережень про події Карпатської України «Одноденна держава» вперше видав у Лондоні у 1939 році. Він автор ще трьох туристичних путівників «Знайомство з Німеччиною» (1958), «Знайомство з Бельгією» (1964), «Кольоровий світ: Австрія» (1968).

Майкл Вінч перебував на Закарпатті від 1 січня до 15 березня 1939 року. За цей час він багато спілкувався з різними учасниками тогочасних подій: міністром Юліаном Реваєм, чеським генералом Левом Прхалою, начальником поліції Юрком Білеєм, хустським рабином, православним архімандритом Олексієм Кабалюком, швабським учителем у селі Німецька Мокра…

Цікаво автор описав життя, обряди  та побут русинської, гуцульської, верховинської, єврейської та угорської сімей, виділяючи цікаві відмінності між культурою і побутом, звичаями цих народностей, що заселяли територію Підкарпатської Русі. Приємно вражає той факт, що людина, яка виросла у цивілізованому світі перейнялася думками, поглядом, відчуттями, життєвою оцінкою подій, людей, які чекали змін як у політичному, так і у економічному та соціальному зрізі свого життя. Запам’яталася фраза «Не полишаючи місця пережив три цікаві моменти: поснідав у Чехословацькій республіці, влаштувався на сон у Карпатській Україні, а прокинувся наступного ранку на окупованій угорцями території». У п’ятнадцяти розділах автор познайомив читача з мальовничими краєвидами Карпатського вододілу, з архітектурою та специфічними особливостями забудови сіл у різних регіонах краю, з питаннями шкільництва та вивчення русинської мови, з нестачею вчителів у віддалених від доріг селах, з хворобами, якими хворіли місцеві мешканці. Єдина в Севлюші лікарня не могла забезпечити повну профілактику і лікування тих недугів, які вражали простих верховинців. У своїй книзі він згадав про упорядковані тираси виноградників на схилах Чорної гори, графське помісця  родини Перені з парком, у якому ліснилися унікальні види дерев, головну вулицю з готичним Римо-католицьким костелом та численними магазинчиками у яких торгували здебільшого євреї, свої відвідини місцевої тютюнової ферментнодіючої бази.

Коментуючи долю Карпатської України автор зробив висновок, що такий поворот подій слід було й чекати. Карпатська Україна стала лише засобом, у якій проявилася ідея Великої України. Вона залишилася жити у серцях тих людей котрі населяли цей клаптик землі. Читається книга з неослабним інтересом і послужить історикам та політологам, зацікавленим читачам пізнати правду про долю одноденної держави Карпатської України очима англійця. Він тонко відчув її серцем, пережив, виніс яскраві враження і зронив для поколінь правдиве слово про талант, побут,  етику і культуру,  звичаї людей, що рахували себе українцями і свято вірили, що наша земля, колись стане самостійною.

Марія Конкіна