Той дотик вічності з дитячих літ

Той дотик вічності з дитячих літ

Побудь, мій Боже, отут зі мною,

У цьому полі, у розпал бою.

Серед руїни і серед краху

Не дай пізнати глибини страху.

Не дай упасти в зневіру й розпач

І побратимам розбігтись в розтіч.

Побудь, мій Боже, отут між нами

Думкою батька, сльозою мами.

Сестри любов’ю, брата плечима,

Чеканням милої, її очима

Побудь, мій Боже, побудь…

(Молитва воїна)

Чверть століття займається літературною творчістю. У ній відголос героїзму молодих, їхня звитяга, описані військові будні, як надійних захисників на українському Сході. У його віршах переплітається відчутня синівська біль від подій у Донецькому аеропорту.Цьому  шматку землі злітних смуг, окресленого історією місця української легенди, рясно политої людською кров’ю, оплаченої обірваними життями воїнів-оборонців. Вони у нашій пам’яті назавжди залишаться незборимими витязями на захисті  Батьківщини. Червоною ниткою тягнеться історія Гуцульського повстання. Його чутлива і всепоглинаюча інтимна лірика.  Якби сучасні видавці активніше впливали на становлення авторів і зростання читачів, то його літературний доробок міг би скласти біля 20 збірок, але  на сьогодні у світ вийшли сім. Презентувався в багатьох містах України: в Одесі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Житомирі, Тернополі, Миргороді на Полтавщині, Вільнюсі, Ризі, Парижі, Мараморош-Сиготі, на “Книжковому форумі-2015” у Львові, Ужгороді, Рахові,  де читачі вперше обговорили  його шосту збірку «Відчути місто стопою (З Тобою)» та «Вогнити! Вижити! Перемогти!».  Знайомий з Олександром Гавришем, якого вважає хрещеним батьком у літературі. Його творчість захопила і лікаря-хірурга з Ужгорода, відомого краєзнавця і письменника, автора історичного видання «Полеглих ми так і не поховали» (2016) та рідкісної військово-літературної історичної книги «Неси мамці жалість мою… Закарпатці в Першій світовій війні» (2018)  Юрія Фатулу. Про що зараз пише цей обдарований 40-річний літератор? У творах він наголос робить на любов та релігію, філософське осмислення змісту людського життя, порядності і гідності. Ось ці ключові теми його поезії. Вони окрилюють композиторку Любов Лукіну з Мукачева,  вчительку Ракошинської дитячої музичної школи, яка на музику успішно поклала понад 40 його віршів.

Трохи про автора. Народився 11 січня 1979 року в селищі Ясіня.  З легкої батьківської руки, підтримки рідних і педагогів, однокласників і друзів, брата Віталія та сестри Наталії, які пишалися ним як курсантом,  став військовим. В Житомирському військовому інституті ім. Сергія Корольова здобув спеціальність «Радіоелектронні комплекси, системи на засоби озброєння та військової техніки» (2001). У Київському національному лінгвістичному університеті отримав диплом «Філолог, вчитель англійської мови та зарубіжної літератури» (2002). З 2006 року на військовій службі в Національній академії сухопутних військ  імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Написав і видав самостійно і в співавторстві понад 100 наукових і навчальних праць. Офіцер Збройних Сил України, підполковник, кандидат технічних наук (2005).  Старший науковий працівник.

Наш земляк Володимир Тимчук – автор поетичних збірок «Весняні коловороти» про вир молодих почуттів, розбрунькованих у царстві щирого кохання); поеми «Гуцульське повстанє», присвячене подіям становлення Гуцульської республіки, яка існувала з листопада 1918 по червень 1919 року вписавши себе до звитяжних чинів державотворення і почесно, що гуцули Ясінянської  долини та прилеглих до неї мальовничих околиць разом з українцями всього Закарпаття, які їх пітримали тоді, гідно піднесли прапор свободи. Зокрема, у збірці  новел «Словодієм» читач побачить героїв у хвилини найкритичніших випробувань, коли ті з невластивою людині люттю використовували потужні вибухові, пломеніючі відчуття «Жити!», які ставали рушійною силою до перемоги над страхом. Збірка «Донецький аеропорт», стала героїчним літописом невмирущих подій, пов’язаних зі стійкістю кіборгів, які там де плавився бетон і метал вистояли  і перемогли смерть. Збірок поезій і перекладів «Бахчисарай 2021» про спільну долю двох народів, батьківщиною яких є Україна, а спорідненість і любов яких не розділять ніякі ворожі сили. Публікувався в часописах «Дзвін», альманахах «Склянка часу» / «Zeitglas», «Мистецькі грані», «Всесвіт», «Палисадник», «Березіль»…

Автор перекладає поезію з  англійської, білоруської, італійської, кримськотатарської, литовської, російської, угорської, французької, української мов.  

Учасник заслуженої хорової капели України імені Євгена Вахняка «Боян».

Володимир Тимчук – вікіпедист. Активний громадський діяч. За краще висвітлення військової тематики у творах літератури і мистецтва визнаний лауреатом премії премії імені Богдана Хмельницького за збірку віршів «Вогнити! Вижити! Перемогти!»  та співпереможець конкурсу прози про Українську повстанську армію за новели «Бандерівка» та «Зізнання» від літературної агенції «Discursus». Підполковник Володимир Тимчук був продюсером мистецьких акцій «Гуцульська республіка –  перлина у соборній Україні», «Опус коди», «До неба»,  форуму українських справ «Патріотизм – основа національної безпеки», який п’ять років тому пройшов у Національному військово-історичному музеї України, видавничих проектів – П. Черник «Несвоєчасна лірика епохи» та А. Молдавчук «Роздуми з краю преподобного Олексія Карпатського у молитовних проханнях». Володимир Ігорович став упорядником збірки матеріалів «Спілчанські світлини та документи побратимів: Львівській обласній організації Спілки офіцерів України-20 років», збірки матеріалів науково-практичної конференції «Ясіня – столиця Гуцульської республіки» та каталогу «Від Струка до ЮНЕСКО: храм Вознесіння Христового в Ясінях (спільно написаний з Василем Слободяном). І ось у видавництві «Простір-М», (у серії «Музи мандрівної пісня») 11 вересня цього року підписано до друку його  нове літературно-художнє видання «Ангельським чином». Охоплює 72 сторінки. Стануть вони  мистецькою акцією пошани Небесної сотні, історичних цінностей нашої духовності, глибини і змісту сакрального мистецтва, дерев’яної скульптури Іоанна Георгія Пінзеля, рідкісних світлин, знятих автором в українських православних  храмах нашої держави. Вилучені за книгу кошти підуть на зцілення іконописниці та волонтерки Тетяни Думан – Скоп із Дрогобича.  

Честь, шана і низький уклін батькам молодого офіцера Збройних Сил України, який знову відправляється у зону бойових дій на українському Сході. Такими витязями-оборонцями як він по праву може пишатися Україна-мати.

 Марія КОНКІНА