Сила її слова, материнської любові та молитви нас скріплює і підносить

Вже 15-ий рік проживає у Вербовці. В угорськомовному селі її добре знають всі: і дорослі, і малі. На Головну вулицю, до двору Драгунів листоноша завжди завертає з кіпкою листів. У Вербовець вони надходять, адресовані їй не лише з різних кінців України, але й сусіднього зарубіжжя.

І неспроста. 25-го червня цього року дитяча  письменниця і поетеса, фольклорист і казкарка, драматург і оповідачка цікавих легенд, переказів, бувальщин Юлія Юріївна Драгун святкує свої зоресяйні 60.

З рук цієї простої і скромної жінки трудівниці, яка вже 8 років поспіль чарує читачів красою і глибиною рідного слова, його мелодійністю і передзвоном освіжаючої свіжості і радості, цілющої сили і бадьорості народжуються одухотворені нею вірші.

… З дитинства мріяла стати вчителькою. Народилася у Новоселиці на Тячівщині. По землі вже бігали, гралися її сестрички – Марійка, Василинка, Ганночка та Оленка, коли вона вперше подала свій голос. Стала п’ятою в родині, як завершення п’яти пальців на материнській правій руці. Коли їй минув рочок, сорокарічному батькові Юрію Івановичу Проданець вибила година вічної розлуки. Зісталася мати Ганна Степанівна вдовою з п’ятьма малолітніми донечками. Коли відпочивала, ніхто з дітей не бачили. Завжди була на ногах: і коли їх укладала спати, і коли будила на світанку, вона вже встигла подоїти  корів. Поролася на землі і у хаті, сушила скошену траву і укладала сіно у копиці, сапала картоплю і кукурудзу, збирала овочі  і фрукти, заготовляла продукти на зиму.

Слухняна і тямуща Юлія допомагала їй чим лиш могла. Довгі осінні та зимові вечори з сусідками коротали за в’язанням шкарпеток і безрукавок, вовняних светрів і рукавиць. Займалися вишиванням і ткацтвом доріжок, покрівців, джерг… За роботою співали пісні і коломийки. Співали й у лісі, коли збирали ягоди, малину, гриби, заготовляли чудодійні цілющі трави та лікарські рослини. Вони і  давали єдиний спільний дохід сім’ї.

Після восьмирічки Юлія розпочала свою трудову біографію. Працювала у автодорі, на заводах  Тересви, Тячева, Новоселиці. Але навчання продовжила у місцевій вечірній школі. І ніколи не оминала стежки до бібліотеки, бо книги  були її натхненниками і розрадниками. Їх вона завжди залюбки читала. У школі вчилася добре. Тому й послухалася поради свого класовода у початкових класах Івана Івановича Тяска та незмінної класної керівниці, словесниці рідної мови Марії Михайлівні Немеш. Радили  їй, щоб набиралася знань. Знали, що вона пише гарні вірші, має до цього талант і хист, а життя у неї ще все попереду.

Мала 17 років, коли в неї закохався сільський 22-річний юнак Михайло Драгун. Працював будівельником. Гарно заробляв.  Добре знався на своїй роботі. Від закладки фундаменту до завершальних оздоблювальних робіт на новобудові виконував власноруч. Любив слухати як вона співає, декламує свої вірші, читає у голос ті уривки із книги, взятої у бібліотеці, які їй найбільше сподобались.

Михайло Драгун був закоханий у сад. Сам вибрав саджанці, висаджував їх у землю, формував крони, обрізав, утеплював стовбури на зиму, тішився буйному першоцвіту, вирощеним плодам, які молоді деревцята  щедро йому родили.

Ось так і зійшлися двоє молодих людей,  закоханих у життя. І вже 43 роки разом. Виростили двох гарних синів Володимира та Михайла. Мають працьовитих невісток Поліну та Тетяну, 5 незамінних онуків. Старший Михайлик – 10-тикласник її надійний помічник. Гарно декламує бабусині вірші. Грає на сцені героїв, у написаних нею постановках, співає і танцює. Василько, Іванко та Володимир – школярі. Вже і наймолодший Владислав наступає їм на п’яти: переведений до 3-го класу.

Добротою, повагою та любов’ю оточили її діти та онуки. Але найбільшу насолоду від життя отримує під літературної праці. Натхнення  прийшло до неї несподівано. На рубежі між життям і смертю відчула,  як у голові її чітко формуються рядки. Записала перші вірші і прочитала їх Михайлику. До вечора під їхнім враженням хлопчик намалював свої ілюстрації до них. І вона наважилася та переслала свої одухотворенні вірші з малюнками внука до Києва, на телеканал «Глас». Зі столиці відповідь не забарилася: «Нам і далі надсилайте свої вірші. Будемо їх радо читати всім українським дітям». Це підсилило її бажання писати. І від тоді без пера не змарнувала жодного дня. З приємною столичною новиною вона охоче поділилася з місцевим поетом Петром Мідянкою, він  живе у сусідньому селі Широкий Луг, яке вона відвідала, щоб зустрітися з ним. Він схвально оцінив її перші проби, дав конкретні свої поради і гаряче налаштував, щоб і на далі писала вірші для дітей.

Так почалася її літературна діяльність. На світ з’явилися гарно проілюстровані, видані у видавництві «Карпати» в Ужгороді дитячі книжки: «Хто раніше всіх встає», «Зернятко мудрості», «Горнятко доброти», «Посміхайтесь добрим людям», «Веселіться  верховинці», «Карпатська цілюща криниця», у чеському перекладі Терези Хланової з містечка Вімперк вийшла з друку збірочка „Кошик повний доброти”. Зараз у набір здана 8-ма її книга «Мереживо чудесних мрій».

Авторка друкувалася у журналах «Дзвіночок», «Малятко», «Жінка», «Культурологічні джерела», «Благовісник», у газеті «Слово вчителя». Стала лауреатом 4-ох Всеукраїнських конкурсів, зокрема престижних – імені Володимира Дроцика та імені Мирона Утриска. ЇЇ ім’я  вписане в Почесну книгу – альманах «Золотий фонд Бойківщини». Вона стала активним членом творчого об’єднання,  «Митці Тячівщини», яке об’єднало художників, літераторів та митців прикладного мистецтва.

Її дитячі книги залюбки читають діти-українці в Чехії, Росії, Естонії, Румунії. Більше 80 віршів авторки покладені на музику. Мелодійні пісні композиторів Галини Гордійчук та Марії Жабляк часто лунають на шкільних вечорах позакласних виховних заходах та зустрічах зі школярами на яких Юлія Юріївна частий гість. Залишила вона свої книжки і в єдиному на теренах України Копашнівському літературно-мистецькому музеї на Хустщині, заснованому у стінах рідної школи заслуженим діячем мистецтв, кандидатом філологічних наук Іваном Васильовичем Хлантою.

Цього року у Всесвітній день книги Виноградівська районна дитяча бібліотека у міському будинку культури влаштувала теплу зустріч школярів древнього Севлюша з улюбленою письменницею Юлією Драгун. Ведучі заходу Йолана Любка та Євгенія Шіпош розповіли про творче життя гості, її письменницьку долю, а вихованці місцевої дитячої школи мистецтв імені Бейли Бартока, дошкільного навчального закладу №9, юні аматори художньої самодіяльності Широцької ЗОШ І-ІІІ ступенів, хоровий колектив працівників міського будинку культури порадували присутніх чудовими номерами коломийок, які гарно вплелися у концертну програму цієї творчої зустрічі.

За високий професіоналізм, вагомий внесок у збереження, розвиток та відтворення народних звичаїв обрядів та традицій дитяча письменниця Юлія Драгун нагороджена 25-ма подяками, грамотами, та дипломами районних, обласних та республіканських рівнів.

Ще одна приємна новина на 21-ій міжнародній книжковій ярмарці «Book World Prague – 2015», яка відбулася в чеській столиці 14-17 травня цього року Юлія Драгун, як і інші українські літератори – Ігор Павлюк, Галина Петросяник, Ігор Померанцев, Вікторія Андрусів, Юрій Андрухович, Галина Бабак, Юрій Винничук, Мирослав Дочинець та Олег Павлів гідно представили письменницьку  Україну. За активну участь у створенні єдиного економічного, культурного та інформаційного простору та за зміцнення дружби між європейськими народами «Дім Європи в Києві» нагородив Юлію Драгун «Сертифікатом Визнання».

Українське діаспора Мароморошського повіту в Румунії 5 років поспіль підтримує дружні зв’язки з Юлією Драгун. Мешканці прикордонних сіл Кривий, Рускава, Кригунів, Луг над Тисою та Вишня Рівна довірили місцевому священику Юрію Албічуку привітати закарпатську дитячу письменницю з її 60-ти літнім ювілеєм, подякувати за її духовні твори. Вони увійшли до підручника «Основи християнської етики» для учнів початкових класів. Їй ці люди побажали сил, здоров’я, натхнення на многая і благая літ.

Приєднуємось до цих побажань. Дякуємо за твори письменниці, які учать школярів і юнацтво шанувати прадідівські звичаї, обряди і традиції. Хай дорога тягнеться до сонця навпростець. Привітно поблискують віконця батьківської хати. Зелені Карпати легко кутаються у білосніжні хмарки. Стрункі смереки хай заколисує легка зажура вітрів і на нелегких дорогах долі нас скріплює і підносить сила її слова, материнської любові і молитви.

З Днем Народження Юліє Юрієвно! З зоресяйним ювілеєм вас сердечно вітає вся Виноградівщина.

Марія Конкіна