Виноградів: відомі постаті. Березневі нариси

Кожна держава має постаті, які у тій чи іншій мірі, творять історію – своєрідне особистісне бачення себе у світі та світу в собі.

Митці, науковці, підприємці… діячі різних галузей суспільної діяльності несуть для загалу приклад для наслідування та  захоплення.

А для того аби історія жила ми маємо пам’ятати їх імена. Імена тих, ким можуть пишатися не лише сучасники, але й нащадки.

Це ті, без яких важко уявити розвиток науки, культури і всіх інших сфер життя нашого краю та країни загалом. Це по-своєму великі і знамениті люди, гідні уваги.

Знайомлю  з березневими ювілярами 2021-го.

5 день дарує життєве начало Степану Сігеті –  художнику, заслуженому працівнику культури України.

25-й – балує Виноградівську спільноту народженням аж 3-х особистостей: Івана Фогорашія –  мовознавця/історика і громадського діяча;

Василя Раца – заслуженого майстра спорту, Бели Бартока – композитора, етнографа і музикознавця.

27-й березневий день дарує день народження Олександру Бабинцю – діячу православної церкви України.

Коротко про кожного.

Степан Васильович Сігеті.

Народивсяв с. Олешник. І хоч його вже зараз з нами немає, проте 90-та річниця нагадує про життєвий шлях.

Здобувши початкову освіту у рідному селі, разом із братами навчався  у Виноградівській горожанській школі, згодом – в Ужгородській учительській семінарії та Ужгородському державному університеті на історічному  факультеті.

З раннього віку займався в гуртку юних живописців.

Фахово  проводив роботу з розвитку й зміцнення інтернаціональних зв’язків із закордонними країнами. Нагороджений урядовими нагородами та удостоєний звання «Заслужений  працівник культури України».

З 1979 року  він є постійним експонентом різноманітних виставок, персональних в тому числі. Відомо, що  вплив на формування художника мали закарпатські художники. Саме тому Степана Сігетія вважають одним із типових представників крайової школи живопису.

Створив сотні полотен, здебільшого серед них пейзажі. Сігетія вважають першим із художників краю, який почав малювати серію церков. Зобразив на своїх полотнах понад 80 храмів Закарпаття.

Помер Степан Сігетій 3 січня 2014 року.

Іван Федорович Фогораші (Фогоращі/ Бережани / криптоніми: Ф. та F.J.), цьогоріч відзначаємо 235-ту річницю.

Народився в с. Великі Ком’яти. Освіту (богословські студії) Іван Фогорашій здобув в Ужгороді й Трнаві (Чехія).

На священика висвятився в 1813 р. Служив службу в с. Рокосово. 1814-го його призначили на посаду віце-ректора духовної семінарії в Ужгороді. Невдовзі перебуває у Відні, як «сотрудник» при греко – католицький церкві св. Варвари, порохом якої був з 1818 року і до кінця свого життя.

Про наукову діяльність  свідчить написана  Іваном Федоровичем праця про історію і топографію тодішньої Підкарпатської Русі. У 1831-му в Будині видав «Молитвослов».

У 1833-му у Відні видає «Русько-угорську їлі мадярску грамматїку», до якої додав добірку підкарпатських прислів’їв та приказок.

Рукописну статтю «Вообще о различіи славянских наречій, собственно же о мало й карпато или угрорусских» вчені вважають найважливішою працею Івана Федоровича.

Помер Іван Фогорашій 11 грудня 1834 року в Відні (Австрія).

Василь Ласлович Рац.

Уродженець села Фанчиково.

Вихованець футбольної школи у Виноградові та Львівського  спортінтернату. Один з найкращих півзахисників «Динамо» (Київ) та збірної СРСР, Заслужений майстер спорту СРСР з футболу, чемпіон Радянського Союзу та Угорщини, володар Кубка СРСР та Кубка кубків багатьох державних нагород,  віце-чемпіон Європи, учасник чемпіонатів світу.

10 років поспіль у Виноградові проводиться турнір з міні-футболу «Кубок Василя Раца».

140-річчя від дня народження Бели Бартока.

Кажуть,  що цей угорський композитор розвивав власну музичну мову, поєднуючи фольклорні елементи з математичною концепцією тону і ритмічної пропорції. Виноградів (на той час Севлюш) у його житті займає 3 роки (1889-1892), власне період, коли його мати працювала вчителькою початкових класів. Знаковим є і те, що перший концерт відбувся саме у Севлюші у приміщенні будинку жупанату (нині ЗОШ №3 ім. Зігмунда Перені).

Педагогічну діяльність поєднував із концертуванням як піаніст. Досліджував музичний фольклор багатьох народів, зокрема українського.

Іменем Бели Бартока  названу одну із вулиць старої частини міста Виноградів.  На будинку, де жила його  сім’я споруджена меморіальна дошка з написом, який засвідчує те, що Бейла Барток в 1889 – 1892 році жив у нашому місті. З нагоди першого концертного виступу Виноградівській дитячій школі мистецтв у 1991 році присвоєно ім’я Бели Бартока.

Перед загальноосвітньою школою №3 споруджений бронзовий бюст видатного композитора. Також у Виноградові створено кімнату-музей композитора.

Двічі гостем нашого міста був син композитора –  Бела Барток молодший.

Помер Бела Барток 1945-го.

Бабинець Олександр Іванович – 95 річчя від дня народження.

Уродженець села  Підвиноградово. Навчався  початковій сільській школі та  Виноградівській чотирирічці. Згодом Олександр став послушником Свято-Миколаївського монастиря, невдовзі  був пострижений у чернецтво з імям Савва. 1948-го  чернець Савва був возведений у сан ієродіакона, 1950-го – рукоположений в ієромонаха.

Служив настоятелем кількох приходів краю. Навчався у Московській духовній семінарії та академії.

За ревне служіння Церкві  Хрістовій єп. Савва був визнаний гідним сану архієпископа, а потім нагороджений орденом Св. Рівноапостольського князя Володимира 11 ступеня.

Помер Олександр Іванович  25 листопада 1992 року.

Ось вони – життєві нариси. Можна, звісно домішати більше фактажу, проте пам’ять людини короткостроково випереджує окремі миті… і тому краще пам’ятати менше аніж  кинути у забуття.

підготувала Світлана Кедик, 

за матеріалами бібліографічного посібника «Календар знаменних та пам’ятних дат Виноградівщини на 2021 р.»