ТОП 20 Святкова Виноградівщина!

ІсторіографіяТОП 20 Святкова Виноградівщина!

ТОП 20 Святкова Виноградівщина!

Починаючи з Дня Св. Миколая триває цілий ряд зимових свят. Різдво, певно, одне з найулюбленіших та найшанованіших з них.

Колядують в нас всі, від малого до великого, прославляючи тим самим народження Христа.

Але самі коляди початок свій беруть ще в дохристиянство. Тоді то було свято поклоніння богові сонця, оспівування його величі та могутності, а 12 страв – шана кожному з 12 місяців. Вже згодом вони почали нести в собі глибокий релігійний зміст.

Зараз для багатьох це сімейне свято, збирається вся родина за столом і колядують хто на що гаразд. У деяких селах Виноградівщини і досі є традиція ходити з вертепом (відтворена стайня з народженням Христа) від хати до хати, приносячи її господарям радість. З свого досвіду можу сказати, що особливо яскраво та насичено це дійство проходить в селі Сасово. Там не обминають жодної хати, тай ходить не один а часом 10 вертепів. «Царі», «пастухи» та «діди» десятками заповнюють тутешні вулиці, саме дійство розтягуються на 3 дні, тож встигаєш і прийняти гостей? і самому відвідати рідню чи друзів.

Ще в цей період святкують Меланку, Василя або Старий Новий рік. В церковному календарі, 13 січня – день пам’яті преподобної Меланії Римлянки. Видана в 14 років заміж, вона і потому прагла піти в монастир та присвятити себе Богові. Чоловік зрозумів її, але поставив умову про народження 2 спадкоємців, тоді він разом з нею готовий був відректись від світського життя. Діти в них народились, але син майже відразу помер, та й дочці недовго довелось прожити на цьому світі.

Чоловіку Апініану було 24 роки, а Меланії – 20, коли вони пішли «духовною» стежкою. Помагали хворим та злиденним. Згодом і зовсім позбувшись своїх статків відправилися до Єрусалиму, де дні проводили в убогості і молитві. Згодом Меланія зачинилася в самотній келії, на горі Еліонській, де поступово виник монастир. Коли святий Апініан помер вона побажала побудувати чоловічий монастир в Єрусалимі. Решта її життя пройшла в наверненні в християнство язичників та ревному служінні Богові.

У церковному календарі день преподобної Меланії Римлянки завершує річне коло, а день св. Василя Великого його починає.

Французький автор, отець Жан Рив’єр у книжці «Святий Василь — єпископ Кесарії» написав: «Св. Василь це одна з найсвітліших і найславніших постатей старовинної грецької Церкви. Уже його сучасники називали його Великим… Його правила стали кодексом чернечого життя… Він аскетєпископ, бесідник, учитель, богослов і вчений. Він, без найменшого сумніву, є найдосконалішим представником Церкви свого часу… Життя св. Василя гармонує з його наукою, або іншими словами, його наука – це відбиток його життя».

Поєднує 13 та 14 січня ще одне свято, зустріч Старого Нового року. Святкують весело та гучно готуючись до перемін та початку чогось нового в житті. Це вже справа не суто релігійна, як згадка про двох святих чиї діяння ввійшли в історію, це вже зустріч старого й нового, проводжання зими та зустріч прийдешньої весни. Поєднання жіночого та чоловічого.

Завершує цей цикл «празників», Свято Хрещення Господнього. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. І зараз сміливці в цей день люблять зануритись у воду, бажану крижану щоб очиститись від всього скверного та поганого. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

Напередодні Водохрещі святкується другий Святий Вечір. Їдять як і при першому пісні страви, всією родиною збираючись за святковим столом. А вже вранці ходять до церкви святити воду і кожен має зробити бодай 3 ковтки з неї, що б на цілий рік запастись силами та здоров’ям. Навіть хати в цей день освячують бажаючи миру та злагоди оселі й людям, що там живуть.

На Виноградівщині досі цінують та зберігають такі традиції святкувань, навіть більше прагнуть передати їх своїм нащадкам. В кожного села вони особливі та неповторні насичені певним колоритом та традиціями, але повсюди веселі та збагачені домашнім затишком проходячи в родинному колі. Тому такі святкування безперечно варті щоб увійти в ТОП 20 Виноградівщини.

Валентина Горнецкі

Закінчила Ужгородський Національний університет. Вивчала туризм та історію. Свого часу займала посаду завідувачки сектору туризму та транскордонного співробітництва Виноградівської РДА. Учасниця та організаторка ряду туристичних проєктів, екскурсовод. Прагне нових пізнань та самовдосконалення.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва