ТОП 20 Виноградівщина в історії

Угочанський край відомий не тільки своїми памятками, гостинними мешканями та чудовими краєвидами, але й подіями, які тут відбувались.

В древніх та могутніх стінах замку Ньолаб, наприклад, ще в 1401 році «Станіславом Грамматикою», церковнослов’янською мовою, було переписане Тетраєвангеліє. Сам автор, в так званому «покрайньому написі», писав, що працював «У михалевій ізбі (приміщення, келія) в нялабском замке в Кіральгазе». Це одним з найдавніших рукописів України, старіший навіть за Пересопницьке Євангеліє (початок його створення 15 серпня 1556 рік).

На 176 сторінках зібрані всі чотири Євангелії, від Іоана, Луки, Марка та Матфея, тому власне і є приставка «тетра». Скоріш за все першооснова була з Мукачівського чи Грушівського монастирів, або навіть сербського чи болгарського походження. Папір, привезено аж із Нідерландів, на кожному аркуші на просвіт видно позначку виробника, чітке зображення єдинорога чи дзвона.

Цінують його не тількі за давність, але і за художню та лінгвістичну цінність. Святе Письмо прикрашене рідкісними орнаментами та мініатюрами з золота і охри. На кожній сторінці заставки, заголовні літери та кольорові візерунки. Використані спеціальні фарби, що не втратили свою яскравість і зараз.

Крім церковнослов’янської в тексті зустрічається багато елементів «народної» мови. Перед кожним із чотирьох текстів Євангелій містяться пояснення для читача, щодо використання цих текстів у богослужіннях та обрядах. В післямові переписувач чітко вказує своє ім’я, де, як і коли створив рукопис.

На довгий час Євангеліє зникло з поля зору. Відшукав його, після Другої світової війни, архімандрит Василій (Пронін) в архівах Мукачівського монастиря, на стелажах із румунськомовною православною літературою. Саме він і зробив значний вклад в його дослідження, виклавщи матеріал у своїй докторській дисертації, підготованій 1951 року. Зараз Тетраєвангеліє зберігається у Закарпатському краєзнавчому музеї, що в м. Ужгород. В центрі населеного пункту Королево, встановлений пам’ятний знак, що також може стати туристичною принадою селища.

Із Королівським замком пов’язана ще одна подія, що мала величезний вплив на культурний розвиток тогочасної Угорщини. Бенедек Ком’яті, філософ та гуманіст, на запрошення родини Перені, навчав їх сина Яноша. Одночасно, перебуваючи в стінах замку, в 1532 році він здійснив переклад частини Біблії з латинської мови на угорську, та переклав 13 листів Апостола Павла. Каталін Франгепан, дружина Перені, у 1533 році за свої власні кошти у друкарні Віктора Ієронімуса (місто Краків, Польща), випустила кілька десятків примірників книги. Є думка, що саме цей переклад став першим перекладом Біблії на угорську. Цінність її не піддається сумніву, зараз  її можна побачити в Національному музеї Угорщини в Будапешті.

Село Шаланки також, в свій час, стало центром важливих історичних подій. Саме тут, князь Ференц Ракоці II, провів останній сейм куруців (учасники антигабсбурзьких повстань в Королівстві Угорщина в період з 1671 по 1711 роки), про що є запис в місцевому реформатському храмі.

Масове зростання руху куруців припало на кінець ХVІІ – початок ХVІІІ ст., коли всі угорські землі опинилися під владою Габсбургів і австрійський уряд провів ряд реформ, що негативно позначились на настроях місцевого населення. Піднялось повстання в якому взяли участь і 26 мешканців села. Крім того, населення підтримувало повстанців харчами та матеріально – м’ясом, зерном та грошима.

З 11 по 18 лютого 1711 р. в цьому поселенні відбувся останній сейм куруців, де присутні виголосили про відмову від миру, який пропонувала Австрійська імперія. Князь вирушив на пошуки союзників та отримання військової допомоги в Польщу. Тепер щороку, в ці дні, в Шаланках, відбувається костюмований фестиваль, в память про подію, що стала ключовою в історії національно-визвольної війни угорського народу проти гніту династії Габсбургів.

Ще одна цікава подія відбулась вже в самому місті Виноградів і кіноманам про неї має бути добре відомо. Саме тут, біля римо-католицького костелу Вознесіння та на руїнах замку «Канко», проходили зйомки ключових епізодів фільму «Табір іде в небо», молдавського режиссера Еміля Лотяну. Це чудовий фільм про 2 закоханих – Раду та Лойко, гордий норов яких привів їх до страждань. Фільм заснований на творах Максима Горького: «Макар Чудра» та «Стара Ізергіль». Без перебільшення можна сказати, що стрічка стала культовою, «блокбастором» радянських часів та лідер прокату 1976 р. Місцеві жителі були не просто споглядачами процесу зйомок, але й безпосередніми учасниками, ставши хоч ненадовго акторами та місцевими зірками. Зокрема в 2 епізодичних ролях знявся Йосип Гаснюк, почесний громадяни Виноградова.

Цікаві події, люди та місця роблять цей край ще більш привабливим для відвідання, тож ласкаво просимо!

Валентина Горнецкі