Олександр Певсе: між живим і мертвим

Розглядаючи роботи Олександра Певсе привезені для виставки, мене охопило відчуття спокою, яке наступає після певного часу всіляких, певно дріб’язкових, сум’ять і колотнеч. Коли ти вже здатний бачити чимось внутрішнім всі процеси життя. Живопис і графіка. Питаю: чому? Воно таке різне оте відображення: в кольорі і в ліногравюрі чи монотипії. М’яка, серпанково осяяна фарба на полотні розлита і сформована мастихіном і, майже безконтурно, показує зображення пейзажу чи архітектурної споруди. Полотно завершене? Здається, ні. Ось порух вітру чи негода його миттю поміняє, воно знову буде мати іншу форму. Це постійне відтворення не відіграє ніякої ролі саме по собі. Воно акліматизоване у стерео грі.

Інше – графіка. Тверде, видерте, вицарапане на площині зображення когнітивно досвідчене і стале. Залишився кістяк від того, що колись було живим і кольоровим. Ніби печерні малюнки чи згустки чорного металу, що сплавився, утворивши своєрідний малюнок. Зрозуміло, що відстань між фарбою на полотні і графічними черкнутими зображеннями чималий…Тут ніяких варіацій, або заповненої середини. Художник обрав це, утримуючи в собі баланс непевного і традиційного, став між живим і мертвим. Це не прірва і не розрив. Я чекала моменту, коли експозиція наповнить виставкову залу, зробить стіни «видимими», а роботи «говорячими», щоб з’ясувати для себе міру і вагу всього що осягне око. Все було готово та так і залишилася середина незаповненою, як мить, в яку потрапляємо несвідомо та яка невловима і не помітна доти, поки її не зафіксуєш якимось чином. Але тоді все набирає форму, значення і потрапляє в інший вимір в іншу сферу наших відношень. Вона, ця мить, стан який ми вивчаємо, досліджуємо, пізнаємо. Тут художник і черпає спокій, який уловлюєш з картин.

Довідково:

Олександр Певсе

Народився 1966 року.

Закінчив Івано-Франківський педінститут графічний факультет.

Живе в Хусті, Закарпаття.

Працює вчителем малювання в одній із міських шкіл.

Графіка та живопис – основні техніки які захоплюють художника. Зокрема в графіці перевагу надає монотипії та ліногравюрі.

Співорганізатор Хустської картинної галереї та багатьох мистецьких заходів: міжнародних пленерів «Хуст-арт», «Синевир-арт», скульптурного симпозіуму «Мелодія каменю». Щороку його роботи потрапляють на обласну виставку «Графічне Закарпаття» та республіканські виставки НСХУ. Постійний часник міжнародних художніх пленерів і симпозіумів в Словаччині, Польщі, Румунії, Чехії, Швейцарії, Угорщині та Україні.

З1996 року член творчого народного об’єднання «Митець Верховини»