У римах світлих народжуються його влучне слово, що радо звеселяє людей

Майже півтора року Михайло Чухран чекав на цю зустріч із своїми шанувальниками гумору та фіглів. І вибрав вдалий день – Міжнародний день друзів. Захотів з усіма  щиро поділитися своїми останніми напрацюваннями. І ось така нагода трапилася. Після тривалої перерви, пов’язаної з коронавірусом свій творчий звіт наш земляк приурочив крилатим, багато обіцяючим  словам «Все буде добре».

Ведучий Юрій Продан, голова Закарпатського обласного науково-культурологічного товариства імені Олександра Духновича свій виступ розпочав з короткої біографії Михайла Чухрана. Як автор кількох видань творів різного жанру, він пише на русинській мові. Народився в Королеві, що на Виноградівщині. Матуся не мала на кого вдома залишати  сина і частенько брала з собою на роботу. Працювала в книжковій світлиці наукової бібліотеки заочного відділення загально-технічного факультету Ужгородського державного університету, який мав свій філіал у Виноградові. Михайлик залюбки листав книжки. Те, що йому сподобалось, уважно перечитував.

Писати почав після виходу на заслужений відпочинок. Публікувався у журналі «Отцюзнина», у двох, а вже і третій «Альманах русинського слова» на виході. Брав участь на зустрічах гумористів в ужгородському кафе «Деца у нотаря», у випусках «Слово блуду», «У зустрічах за прилавком» в ужгородському магазині «Кобзар». Сьомий рік очолює журі дитячого конкурсу «Світанкові роси», який для обдарованих школярів вдало започаткували у Виноградівській дитячій бібліотеці. І він уже став традиційним, щорічним.

У соціальній мережі Фейсбук та в громадсько-політичному виданні району «Регіональні новини» надрукував низку цікавих історичних матеріалів, пов’язаних з минувшиною рідного Королева. Читачам запам’яталися його пошукові напрацювання «Кілька цікавих фактів з родини Перені», «Закарпатський цеоліт у Чорнобилі», «Історичні факти каплиці Королівського замку Ньолаб», «Поява статуї Богородиці у Королеві» та інші. Їх вже набралося близько 20-ти цікавих підбірок з віднайдених артифактів про долю попередніх поколінь, які заклали надійні підвалини історичного минулого вузлового селища залізничників.

Сестрички Генрієтка та Софійка Білаки розпочали музичну програму зустрічі. Твори автора декламує Тетяна Микита. Думку «Якби я став президентом, то русини, як аргонавти не йшли би на чужину» тепло сприйняли слухачі. Присутні уважно слухали вірші «Коли м тя возив на біціглях», «До ранку й ми на дискотеці», які виразно декламувала декламаторка. Михайло Михайлович зачитує свої фіглі «Наш менталітет», «Буділарош», «Ласка через маску»… Жартуючи каже, що його доля завжди кружляє навколо Чорної гори, бо він частенько буває то в Королеві, то в Малій Копані, то у  Виноградові. На вірш автора місцевий бард, соліст і гітарист Антон Галас виконує нову пісню «Чорна гора», яка проникливо розповідає про сліди тамплієрів та скарби, які приховані під водами Морського ока. Директор міського будинку культури Святослав Гал декламує вірші людини, яка з гумором крокує по життю «Прийшла весна, обрізають дерева», «Жіноча радість», «Прощайте курті нагавиці»…

На цій зустрічі дорогого королівського гостя тепло привітала завідуюча дитячою бібліотекою Йолана Любка. В’язанку русинських ліричних пісень «Ба што тото за чоловік, що ся жони боїть», «Черлена ружа трояка», «Ой, коню, мій коню, понеси ня до милої», «Ой, чорна я си, чорна», «Не рубай ліщину» та «А ми собі заспівали, бо ми дяку мали» дуетом виконали гості з Оноку Марія Білак та Василь Січ. Автор сам зачитує низку нових своїх творів «Снайпер», «Два легіні», «Не косив я у понеділок»…Директор КЗ Виноградівської публічної бібліотеки Катерина Вашкеба побажала Михайлу Чухрану плідних успіхів і жартуючи сказала: «Десять хвилин сміху людині можуть замінити півгодини спортивних тренувань. Коли ж щодня сміятись бодай 17 хвилин, це продовжить нам життя на цілий рік». Вона піднесла дорогому гостю букет квітів, а русинський письменник з Малої Копані Олександр Купар (літературний псевдонім Хуст) справедливо оцінив творчі здобутки нашого земляка і щиро побажав йому, щоб свої твори він широко популяризував не лише  на Україні, тале і за кордоном, щоб його влучне,  вразливе і дотепне слово знаходило відгук серед  українців по всьому світу і придавало їм не лишу тугу за рідним краєм, але і вселяло гордість та віру, що ми були, є і будемо русинами.

Марія Конкіна