Завуальована Хустянка під Наталку Полтавку у Виноградові

Коли декорації оживають, а образи втілюють минуле на сучасний лад;

коли обриси обличчь класичної української літератури визрівають у чуттях глядача та викликають то усмішку, то сум, то іронію, то правду, то іронію життєвої правди;

коли соціально-побутовий мотив 200-літньої давності спонукає заглянути в майбутнє, що сьогодні є загальнодоступним теперішнім;

коли живий звук оркестру «торкає цимбали» найтоншими струнами, а ударні бентежать гучним звучанням, бо там за ширмою  відкадровані  сценічні кроки акторів – театр.

Театр з хустським присмаком у повноті  дій і актів серед буденного клопоту приїхав до Виноградова. Місцевий рівень не місцевого жанру вкотре підкорює міста й містечка області.  Аншлаг театральної трупи у їх безпосередньому існуванні – відродилася з мистецького попелу.  

Режисер-постановник Сергій Архипчук. Оригінальний склад оркестру. Рівень обласного. Сценічні епітети та символи.  Використання місцевої говірки…   Це все – музичне дійство «Наталка Полтавка» за мотивами однойменної п’єси Івана Котляревського на музику Миколи Лисенка, що днями мало місце бути в будинку культури Виноградова.

• 

• 

Знаєте, асоціація справжності ізысканно подавати суть человеческого єства у прототипі однієї дії мимоволі розставляє акценти сущої буденності. Адже життя –  театр. От і не дивно, що епізодичність його, незалежно від часу, живе на сцені знову і знову приміряючи теперішній лад…

Світлана КЕДИК