Як «Пегас» до Виноградова злітав
Не зовсім Виноградівський, але «Карпатський Пегас» втретє привіз гостей до древнього міста над Тисою.
22 день серпня закарбував в історичній пам’яті нашого містечка зустріч письменників з Великої України: Косенко Олександр, Евген Баран, Василь Портяк, Антоніна Цвід, Олександр Медко, Василь Шкурган, Павло Вольвач. На правах літературного господаря Закарпатського краю – Василь Густі.
Отже, дводенний марафон літературно-мистецького фестивалю в образі гостей шукав творчість посеред авторів Виноградівщини за рахунок Виноградіської міськради. Тривалі вуличні прогулянки, посиденьки, читання, письменницьке спілкування, книжкова виставка… як набута якість літературного формату. До речі, в останній скромно вмістились знайомі імена: Іван Говбан (не поет-філософ), Василь Кляп (творчий патріот Виноградова), Евген Грін (автор, в минулому учасник АТО), Юлія Драгун (казкарка), Вікторія Галас (молода авторка), Валентина Костьо (авторка казок і не тільки, керуюча виставковою залою ІМПАСТО), Василь Горват (журналіст, письменник), Марія Конкіна (керівник районного відділення МАЛІЖ) ну і я – Світлана Кедик. Нас «розмістили» на полицях книжкової виставки «Літературна Виноградівщина» в кілька рядів з видатними письменниками краю. Це стало чи не найбільшим здобутком цих днів, що вміло відтворили працівники Виноградівської центральної районної бібліотеки.
А тим часом, «Пегас» милував жартами Юрія Мельника з Іршавщини, презентаціями книг членів НСПУ, журналістів, редакторів, прозаїків і поетів – новопреставленою виноградівцям, як самі наголосили, когортою творців сучасної української літератури. До «коктейлю слова» гості додали декламацію власних творів у найкращих традиціях. Запланований майстер клас від майстрів пера знайшов обриси у очах маленьких творчих початківців: діток – учасників літературного дитячого конкурсу «Світанкові роси», який щорічно проводить районна дитяча бібліотека.
А наостанок, екскурсія до головної книгозбірні міста: багато слів, багато дихання, претензійності та Михайла Чухрана; творчий торт, бібліотечна ложка цукру з чорною чашкою кави приготованою по-особливому – витримуючи традицію підмішування золотого книжкового пилу; останні штрихи трикрапок і фестиваль літератури перенісся у інші просторові виміри, а може осів на бібліотечно-архівних полицях міста Виноградова…
Як усе пройшло? – спитаєте Ви.
А я відповім – у кожного по-своєму.
Світлана КЕДИК
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.