Читання сюрреалістичної лірики Здени Тесличко

Бентежна, безмежна, літаюча у варіаціях… така що не змушує, а пропонує вирватись із земного буденного та поринути мовчазною ходою у вищі світи – поезія. Ось така вона – поезія Здени Тесличко.

26-й день лютого став своєрідним осередком сюрреалістичної реальності в читальній залі Виноградіської ЦРБ.

Читання вголос, під музичний супровід та фотографічні елементи емоційних звільнень авторки, зробили свою справу – занурили слухача у світ душевного спокою та рівноваги.

Вона є. Вона така, як є – уніфікована по виду людському, відновлена по суті своїй, відтворена по величі ідеалу Всесвіту. Просто є, бо хоче бути – жити в ідилії особистісних почуттів й на противагу суспільним догмам і принципам вміє бути СОБОЮ. Межі її творчого світогляду не потребують формальності, позаяк це особистий простір самовираження. І цьому підтвердженням є поетична збірка «без гравітації». Вдалим доповнення якої стали ілюстрації місцевої художниці Діани Добош.

Друзі, родичі, пооцінювачі сучасної поезії стали свідками авторського експромту – по-своєму маленького аншлагу з великим кроком на зустріч Читачу.

Кожній людині із присутніх у залі, бодай на мить, вдалося відірватись від Землі під впливом сили гравітації Здени Тесличко з позначкою «без». Бо вона, як особистість притягує своєю креативністю, неординарним поглядом на світ, та глибинним внутрішнім світом вміщуючи в собі людину, жінку, маму… яка щодня розчиняється у маленькому щасті – донечці Златці і спорідненій душі – чоловікові Юрію. Ось вона, запорука успіху та гармонії – підтримка люблячих людей та можливість дарувати себе крізь призму відточеної словом любові…