Доля ромського народу в історії конкретної родини
Друга світова війна призвела до появи в лексиконі нового слова «геноцид». Наукова асоціація дослідників геноциду назвала ХХ ст. «століттям геноциду».
Історики визнають геноцидом декілька подій. Одним із перших, достовірно зафіксованих, є знищення 1915–1916 рр. на теренах Оттоманської імперії майже мільйона вірмен. Голодомор 1932-1933рр. українського народу. Знищення єврейського населення Європи нацистами в роки Другої світової війни. Чимало дослідників вважають геноцидом і політику, що її Німеччина проводила стосовно ромів.
З 2004 р. в Україні 2 серпня відзначається як Міжнародний день пам’яті голокосту ромів.
Слово «голокост» ромською звучить як «параймос». Саме 2 серпня 1944 року в Аушвіці 4 тис. ромів стратили за одну ніч.
Тема голокосту ромського народу, зокрема ромів Виноградівщини, піднята у книзі «Вікно в минулі роки» авторами Бурмек-Дюрі та Бурмек Ласло. Спогади та розповіді колишніх в’язнів нацистських концтаборів, їхніх внуків і правнуків….зафіксовані на сторінках даного видання.
«…Ця книга є першою спробою розповісти про біль, муки і трагедію пережиту моєю родиною в роки Другої світової війни.» – зауважує автор на першій сторінці видання.
Дві частини – «Свідки свідчать» та «Рукописи Бурмек-Дюрі» відкривають своєрідну буденність родини Бурмек у час голокосту. Спогади відтворюють картини життєвих протиріч та варіантів вижити.
У додатку видання Читач знайде Словник, що містить пояснення значення використаних термінів та список осіб ромського населення у Виноградівському районі, які пройшли голокост.
Варто зауважити, що книжка видана за фінансової підтримки «Ромського освітнього фонду», віддрукована в КП «Районний редакційно-видавничий комплекс «Новини Виноградівщини» накладом 50 примірників.
Книга «Вікно в минулі роки» є маленькою, але значимою спробою, що дозволяє дізнатися про долю ромського народу через історію конкретної родини.
Зрештою, як будь-яка подія пов’язана з масовим насильством та спланованим убивством мирних людей, трагедія ромів України містить багато уроків. Їх варто пам’ятати. Ці уроки можуть не лише пояснити нам історичні події минулого – вони здатні краще пояснити нам самих себе, таких самих людей. Від нас залежить чи будемо ми здатні їх осягнути.
Через вивчення трагедій і вшанування жертв геноциду можна долати суспільні віруси: ксенофобію та расизм. А задля увічнення пам’яті про наших циган потрібно інтегрувати знання про них в історію України.
Презентація відбулася в читальній залі Виноградівської ЦРБ 27 січня.
Світлана КЕДИК
Фото: Алла Форкош
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.