Переступили поріг буденності. Відкрили території творчості.

Переступили поріг буденності. Відкрили території творчості. Відчули неповторність музичних мелодій різних стилів і епох

Шанувальники музичного мистецтва нашого міста отримали чудову нагоду: крізь призму часу, світосприйняття та душевні відчуття  вони побували у різних музичних епохах.  

Слухачі  почули унікальні музичні твори, які народилися в епоху середньовіччя і пройшли довгий звивистий шлях до сучасності. Склали вони основу нового музичного проекту «Територія творчості». Ії розробили, укомплектували і винесли на суд широкої громадськості молоді викладачі Виноградівської дитячої школи мистецтв ім. Б. Бартока.

Склалося враження, що нам вдалося побувати  у різних епохах і країнах. Ведучі Юрій Тесличко та Вікторія Чепак запросили слухачів у середньовіччя. На всі аспекти людського та суспільного життя тоді мала величезний  вплив церква. Однак, життя не зациклилося на цьому. Між людьми розвивалася розважальна народна та світська культура. Несла вона відбиток перехідності язичницької та християнської моралі на культуру. Трубадури, трувері, менестрели, придворні музиканти сприяли розвитку народного  фольклору. Відчути настрої тої пори нам дозволили виконані Зденою та Юрієм  Тесличками, Василем Полажинцем та Василем Боднаруком мелодії «Ірландської жиги» та старовинної бретонської пісні «Троє моряків».

Час зупинити неможливо. На зміну цьому періоду прийшли вишуканість, помпезність, церемоніальність, високий етикет, ушляхетнення образу життя та зовнішнього вигляду людини. Стиль барокко найповніше передали твори композиторів Антоніо Вівальді, Йогана Себастьяна Баха та Георга Фрідріха Генделя. Сонату соль-мінор (2 та 3 частини) зіграли Мар’яна Світельскі  та Здена Тесличко.

Усередині 18 століття Європа охоплена новим стилем в архітектурі, літературі та мистецтві –  класицизмом. Він базується на розумі та гармонії світоустрою на аристократизмі, орієнтуванні, вимогах та смаку вищої суспільної верстви. П’яту симфонію Людвіга Ван Бетховена (чотири частини якої прозвучали в цьому концерті) блискуче зіграли викладачі фортепіанного відділення Мар’яна Світельскі, Вікторія Чепак, Здена Теслико та Юлія Товт (вісім рук).

Новий ідейний рух – романтизм став реакцією суспільства проти застиглих форм, схем і канонів класицизму.  Тепер  основна  увага приділялася культу почуттів людини, індивідуальним її рисам, несприйняттю буденності, звеличенню духу та неослабної уваги до кожної особистості.  Це спроба людини  втекти у вимріяне майбутнє, у світ теплих відчуттів композитора Роберта Шумана. Його невмирущий твір «Анданте Кантабіле» виконують Мар’яна Світельскі та Здена Тесличко. 

Музика завжди хвилює людину. Коли вона  народжується в повній тиші, тоді  сколихує свідомість душу, почуття і набуває особливого драматизму. Підтвердженням цього став твір  «Сльози» Сергія Рахманінова. Із першої його сюїти для двох фортепіано, що були виконані . У  світовій музиці вражаюче звучать твори Генрі Ібсена. Писав він їх до театрального спектаклів та вистав до  старовинних норвезьких  казок  та легенд. Але музика вийшла за рамки акомпанементу і стала окремим концертним номером.  Згадаймо творчість Едварда Гріга. Юлія Товт, Здена Тесличко, МарЇяна Світельскі та Вікторія Чепак проникливо виконують його сюїту «Пер Гюнт»: зокрема частини «Ранок», «Танець Анітри», «В печері гірського короля».

Музика завжди пронизувала життя всіх націй, поколінь і верств суспільства. Розвивалися її різні напрямки. Згадаймо «Танго», започатковане в Аргентіні в кінці 19 століття. Вже на початку 20-го воно прийшло в Європу і Америку Через деякий час у 30-50 роки – стали «золотим століттям танго». Виноградівці мали чудову  нагоду почути танго «Oblivion» (забуття) Астора П’яцолли. Стало воно відомим завдяки саундтреку до фільму італійського режисера Марко Беллокко «Генріх IV. Божевільний король» в 1984 році. Цей твір виразно прозвучав  у  виконанні піаністки Мар’яни Світельскі і  скрипачок Реки Нодь та Евеліни Феньвеші.

Слухачі мали нагоду почути мелодії танго «Адіос, Ноніно» та «Лібертанго».

20 століття ознаменувалося інтенсивними пошуками нових засобів виразності, звучання сплеску гармонії, експериментів, стильових течій, які розвиваються одночасно і взаємозбагачують культури різних країн світу. Цьому сприяли розвиток комунікацій, поява звукозапису, радіо, телебачення, масова глобалізація культурного простору всієї планети. Глядачі почули видатний твір українського композитора Мирослава Скорика «Мелодія» із кінофільму «Високий перевал». Його вдало зіграли Здена та Юрій Теслички та Ярослав Боднарук.

Синтезом африканської та європейської культури став джаз. Виник на межі 19-20 століття в США.  Напівімпровізаційна музика поєднала злиття білої та чорної культури і набула свого виразного звучання. Яскравим проявом її став твір Мирослава Скорика «Парафраз» на твір «Лист до Елізи» Людвіга ван Бетховена.

Джазові варіації на тему «Рожеві пантери» в аранжуванні Людмили Жульєвої  почули виноградівці, знайомлячись творчістю Генрі Манчіні, який написав саме цей знаменитий саунд-трек. Твір «Елегія моря» Аліни Бойко припав до дущі усім слухачам.  У фільмі «Пірати Карібського моря» звучить мотив, на який народилася цікава інструментально-хореографічна композиція, що має однойменну з ним назву. У ній задіяні викладачі Мар’яна Світельскі, Вікторія Чепак, Здена та Юрій Теслички, Ярослав Боднарук, Река Нодь, Евеліна Феньвеші та дитячий хореографічний колектив, який підготували до цього виступу Юдіта Боднарук та Андріана Фізер.

Дві з половиною години злетіли як одна мить. Через поріг буденності, вдало  переступили молоді викладачі. Вони започаткували і відкрили унікальну «територію творчості» і дали нагоду багатьом виноградівцям відчути силу, глибину, красу звучання і неперевершеність музичних творів різних стилів і епох. Звучать вони і сьогодні напрочуд свіжо,  яскраво, виразно, переконливо і одухотворено. Викладачами цього колективу вкладена велика робота. Оцінка її вилилася у нестихаючих оваціях стоячого залу, вигуках «Браво!» та квітах, якими вдячно  вони засипали учасників цього проект.

Марія КОНКІНА