«Крейдяні скелі на острові Рюген»

Картина написана німецьким художником Каспаром Давидом Фрідріхом (1774 – 1840) в 1818 році.

Краєвид на полотні відкривається нам, ніби з подвійної рами: з жовто-зеленої рослинності і білих гостро ломаних ліній крейдяних скель. Якраз вони на полотні створюють неймовірну, трохи фантастичну атмосферу. Незвична локація, яку вибрав художник, якимось дивним чином створює враження видимості дива. Його не цікавлять обличчя персонажів, вони знаходяться спинами до глядача, а якраз оця білизна скель в контрасті з навколишнім пейзажем.

Персонажі на передньому плані в захопленні від побаченого, як і сам художник та по-різному проявляють емоції. Один, навіть, намагається заглянути  з краю обриву у бездну. Художник пропонує глядачу зробити це разом з ним. Глибину простору картини підкреслює чіткий перехід від детальної  промальовки переднього плану до далеких хвиль, які передані розрідженими мазками. Фарби моря, віддаляючись, висвітлюються і зливаються з небом. В далині видніються два вітрильники – один віддаляється, інший наближається до берега, що говорить про те, що людина навчилася приборкувати природу.

Крейдяні скелі острова Рюген, які зобразив Каспар Давид на полотні знаходяться в Німеччині, і виникли в крейдяний період мезозойської ери. Це та сама крейда для писання. Якраз у цих породах Х.Г. Еренбергом в 1836 році вперше були знайдені кокколіти (різні за формою і розміром крейдові пластинки, що складаються з багато чисельних кристалів кальцію утворених на поверхні клітини одноклітинних планктонних водоростей кокколітофлорид)

Полотно знаходиться в музеї Оскара Рейнгарта в швейцарському місті Вінтертур.

Валентина Костьо