П’єр-Нарсис Герен (1774-1833)

«Клітемнестра вагається перед вбивством сплячого Аганемнона»

1817р. Лувр

В основу картини видатного художника епохи Ампір ліг  сюжет давньогрецького міфу про Клітемнестру.

Якось цар Спарти забув вшанувати жертвою богиню Афродіту. Розгнівана богиня напророчила царю, що його дочкам не буде щастя в житті.

Пророцтво збулося. Клитемнестра – дочка Тиндарея і Леди у свій час вийшла заміж за мікенського царя Аганемнона. Народила йому чотирьох дітей – Іфігенію, Електру, Хрисофеміду і сина Ореста.

Аганемнон зібрався йти у військовий похід на Трою, але кораблі ніяк не могли вийти в море через відсутність вітру. Оракул порадив принести в жертву дочку Іфігенію. Аганемнон так і зробив. Клітемнестра  страшно розгівалася на свого чоловіка, який заради військових планів пожертвував їхньою дочкою. Аганемнон, все-таки, відправився в похід. Дружина у його відсутність вступила в любовний зв’язок з Егисфом, його двоюрідним братом. Своїх дочок вона тримала за служанок, а сина вигнала з дому. Закінчилася Троянська війна і Аганемнон повернувся  додому, але не один, а з Касандрою, одною з дочок Пріама. Клітемнестра вирішила вбити свого законного чоловіка, після чого одразу вийшла заміж за Егисфа, який зайняв мікенський трон. Сім років Егисф деспотично правив мікенським народом. За цей час син Орест возмужав і, дізнавшись про віроломство своєї матері, вирішив повернутися в Мікени. Таємно пробрався на міський цвинтар, аби поклонитися могилі батька. Там він зустрів сестру Електру, яка його впізнала і розказала які приниження терпить весь народ від Егисфа. Розлючений Орест кинувся в дім матері та вбив її і Егисфа.

Після цієї трагедії на Ореста напало божевілля, страшні богині Еринії  переслідували його, і привид матері зводив його з розуму. Страшні муки терпів юнак, але бог помилували його. Аполон виступив у його захист, сказав: «Дитя народить аж ніяк не та, що зветься матір’ю. Ні, їй лише посі́в скормити дано. Народить батько. А мати, як дар від гостя, плід охороняє». (Есхил, «Евмениди»)

Валентина Костьо