Ловренс Альма-Тадема «Повінь в Бісбосі 1421 року»

Історія шедевруЛовренс Альма-Тадема «Повінь в Бісбосі 1421 року»

Ловренс Альма-Тадема «Повінь в Бісбосі 1421 року»

17 листопада 1421 року шторм в Північному морі зайняв європейську берегову лінію та спричинив небувалу повінь.  Вітер гнав води Північного моря назустріч водам рік Маас і Ваал, вода яких піднялася із-за проливних дощів.

Маса води зруйнувала греблі, і грізною хвилею хлинула на берег. Протягом наступних декількох днів  загинуло близько десять тисяч людей. В той час територія Нідерландів у Північного моря була густо заселена. Жителі будували дамби по всій території, щоб якось утримати воду в бухті. Однак, ніякі міри не могли протистояти стихіям повеней  1287,1338, 1374, 1394, 1396 роках. Навіть повінь 1421 року, названа в честь Св. Єлизавети, яке відмічають 19 листопада в Угорщині не заставила людей покинути свої території. Місто Дорт було спустошене, 72 поселення залишилися під водою. Більша частина Зеландії і Нідерландів, що тепер складає територію Нідерландів залишалася підтопленою протягом десятиліть після шторму. Місто Дордрехт було назавжди відділено від материка.

Саме цій події присвятив своє полотно художник історичного жанру Лоуренс Альма-Тадема (1836-1912). Полотно написане в 1856 році, через чотири століття після повені, і відноситься до раннього періоду творчості художника.

Існує одна легенда, яка розказує про те, як після катастрофи люди прийшли до берега міста Кіндердам (Дитяча  дамба), щоб пошукати уцілілих. Комусь вдалося розгледіти в пучині моря дитяче ліжечко. Коли воно наблизилося до берега, людей шокувало те, що ліжечко трималося на воді, завдяки кішці. Тваринка перелякано скакала з одного краю ліжка в інший, і тим самим тримала рівновагу, аби залишатися на плаву. Люди витягли ліжечко з кішкою і з великою радістю побачили, що там спить дитина. Легенда розказує, що навіть простирадла були сухими. Головний акцент картини – перелякані очі кішки і м’яке світло дитячого личка. З гротеском великі, вони кричать про допомогу в нереально мороковому просторі, серед бурхливих хвиль і чорних хмар. Дитя спокійно спить, прикрите шовковим, голубим з рожевими смугами, простирадлом. Голівка з золотавими кучерями схожа на янголятко, мирне і спокійне життя якого не може ніщо порушити. Кішка вдалася до розумного вчинку – рятуючи тим самим себе і дитину.

 Валентина Костьо

Найбільше люблю пізнавати світ, люблю читати, малювати (живопис, графіка, ілюстрація), писати вірші, вивчати мистецтво, в’язати, думати, гуляти, спілкуватися, прибирати в домі. Не люблю куховарити, але з любов’ю готує для сім’ї. Народилася на Волині. Виросла на своїх фантазіях, тому творчий путівник веде мене з дитинства та особливе творче піднесення почалося в зрілому віці. Автор дитячих збірок для дітей: «Намистинки» (ілюстрації авт.) вид-во Олександри Гаркуші, м. Ужгород, 2011р. «Відчуття щастя» вид-во «Майстерклас», м. Київ, 2014р. Персональні виставки живопису та графіки: 2009р. – м. Мукачево, замок Паланок, 2010р. – м. Хуст, галерея «Митець Верховини», 2012р. – м. Виноградів, галерея «Хелена», 2021р. – смт. Опішня, Полтавська обл., Національний музей-заповідник українського гончарства. З 2013 року працюю адміністратором виставкової зали ІМПАСТО в м. Виноградів на Закарпатті. Займаюся виставковою діяльністю.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва