Портрет графині Бутурліної Крістіни Робертсон

Історія шедевруПортрет графині Бутурліної Крістіни Робертсон

Портрет графині Бутурліної Крістіни Робертсон

Це один із багатьох портретів авторства Крістіни Робертсон, створений нею в 1841 році. Полотно знаходиться у  художньому музеї Воронежа. Цікавість викликає і образ на полотні, і, тим паче, сам автор.

Хто вони – ці дві жінки, долі яких канули в небуття, залишивши за собою цей портрет?

Крістіна Робертсон (1796-1854) – шотландська художниця-портретистка. Народилася в Файфе, Шотландія. Хоча вона рахувалася відомою, талановитою художницею у свій час, про її життя відомо небагато. Невідомо, наприклад, де вона отримала художню освіту, коли почала писати картини, за яких обставин переїхала в Росію, щоб ніколи не повернутися на батьківщину, та померти в бідності. У 26 років вийшла заміж за художника Джеймса Робертсона, і вони поселилися в Лондоні. В родині народилося восьмеро дітей, четверо з них померли немовлятами. Починаючи з 1923 року, Крістіна  приймає участь у щорічних виставках Королівської академії мистецтв в Лондоні та в Єдинбурзі. В 1929 році вона стала першою жінкою-художницею, яку обрали почесним членом Шотландської академії. Протягом 30-их років декілька раз була в Парижі. В цей час її портрети використовували в журналах, завдяки цьому вона стала популярною і відомою в Росії. Ще перебуваючи в Парижі, написала декілька портретів російських замовників. Котрийсь із них міг її рекомендувати російському імператорському двору. Уже в 1939 році Крістіна Робертсон  приймає участь у виставці при академії мистецтв в Санкт- Петербурзі. Це був період «англоманії», при дворі все британське ввійшло в моду. Вона отримала замовлення на два портрети на весь зріст від імператора Миколи І та імператриці. Далі поступили численні замовлення. Це був пік слави художниці. Вдруге Крістіна Робертсон повернулася в Росію  аж на сім років. Вона виконала безліч портретів та в 1853 році у неї погіршується здоров’я і, напевно, в неї виникли фінансові труднощі. Є свідчення, що частина замовників відмовилися від портретів, створених нею та вона продовжувала ще працювати. Померла в Санкт-Петербурзі, в бідності та самотності. Похована на Волконському кладовищі. Могила, на жаль, втрачена.

Збереглося близько 60 портретів художниці російського періоду. Вони перебувають в Ермітажі, Петергофі, Павловську, у провінційних галереях та приватних колекціях.

На полотні  зображена графині Марія Сергіївна Бутурліна (княжна Гагаріна до заміжжя). На портреті їй 26 років, і вона вже два роки була замужем за графом Бутурліним. Народилася в маєтку Ясенево, Москва 1815 року. В 1840 році вийшла заміж і шлюб став щасливим для обох. Це було кохання з першого погляду і на все життя. В сім’ї народилося п’ятеро дітей –

три сини і дві дочки. У чотирирічному віці померла дочка Варвара, інші діти виросли і прожили довге життя.

На 88-ому році життя(1902р.) графиня померла, переживши свого чоловіка на 30 років. Її поховали на території Сімонового монастиря. В 30-их роках всі монастирські могили були зруйновані. До 1928 року портрет графині Бутурліної кисті Крістіни Робертсон знаходився у Третяковській галереї, згодом переданий  до Краєзнавчого музею Воронежа і, на кінець, потрапив до художнього музею цього міста.

З портрета дивиться на глядача прекрасне, благородне обличчя моделі, коли життя в розквіті й благоухає. Легка усмішка, відкритий погляд як і найтонші складки вуалевої тканини з руки художниці залишилися на полотні, не тронуті часом.

 підготувала Валентина Костьо

Найбільше люблю пізнавати світ, люблю читати, малювати (живопис, графіка, ілюстрація), писати вірші, вивчати мистецтво, в’язати, думати, гуляти, спілкуватися, прибирати в домі. Не люблю куховарити, але з любов’ю готує для сім’ї. Народилася на Волині. Виросла на своїх фантазіях, тому творчий путівник веде мене з дитинства та особливе творче піднесення почалося в зрілому віці. Автор дитячих збірок для дітей: «Намистинки» (ілюстрації авт.) вид-во Олександри Гаркуші, м. Ужгород, 2011р. «Відчуття щастя» вид-во «Майстерклас», м. Київ, 2014р. Персональні виставки живопису та графіки: 2009р. – м. Мукачево, замок Паланок, 2010р. – м. Хуст, галерея «Митець Верховини», 2012р. – м. Виноградів, галерея «Хелена», 2021р. – смт. Опішня, Полтавська обл., Національний музей-заповідник українського гончарства. З 2013 року працюю адміністратором виставкової зали ІМПАСТО в м. Виноградів на Закарпатті. Займаюся виставковою діяльністю.

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва