Химери і гургульї Нотр-Даму

Самий відомий собор Нотр-Дам де Парі в Парижі був закладений у 1163 році на місці більш скромного за розмірами романського. А будувався аж до 14 століття.

«Собор здається вічним, однак мало яка будівля пережила стільки змін протягом історії», – пише історик Жак Ле Гофф у книзі «Герої і чудеса Середньовіччя».

Популярність собор отримав у 19 столітті, після виходу роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Письменник робить собор головним героїм у своєму романі, привертаючи увагу до його занедбаного стану. Так створилася легенда. Культовою спорудою він став дякуючи мюзиклу «Нотр-Дам-де-Парі», поставленому в 1998 році. Особливої уваги в історії Нотр-Даму заслуговує галерея химер, яка по задуму архітектора та реставратора Jean-Baptiste-Antoine Lassus и Eugеne Viollet-le-Duc з’єднала дві вежі і була закінчена в 1845 році. Скульптури прикрасили верхню частину собору, щоб відтворити фантастичну та загадкову атмосферу Середньовіччя. Таким чином намагалися довести, що собор Паризької Богоматері — це не музей і не пам’ятка архітектури, а живий храм, який певною мірою має бути місцем служіння Богоматері та Спасителю. Виконали їх 15 скульпторів під керівництвом Жоффруа Дешоме.

Химери — фантастичні, гротескні, потворні істоти з тілом мавпи та крилами кажанів, цапиними рогами, зміїними головами та іншими звіриними частинами тіла.

Вони були характерним елементом романської і готичної архітектури, зразком народного фольклору і мали символічне значення.

На даху – фігури демонів, монстрів, казкових хижих птахів. Вони уособлюють людські гріхи, спокусу та сили зла.

Частина скульптур-демонів виконана у вигляді горгулій (вистромлені кінці балок, прикрашені мордочками чудовиськ) — водостічних труб. Вони створені в XIII столітті під час реставрації собору. У 18 столітті зробили окремі водостічні жолоби, тому тепер гургульї , як і химери, служать окрасою собору. Кам’яні скульптури багатоликі і можуть бути різними, здебільшого не повторювані і унікальні. Вони поєднують в собі характерні риси тварин і навіть людей.

Давня французька легенда розповідає, що в стародавні часи біля Руана жила дракониця Гургулья. Вона бешкетувала і топила кораблі, що пливли по річці. Із пащі чудовисько вивергало не лише вогонь, а й воду. Щоби вона не шкодила людям і місту, руанці приносили їй в жертву людей. Та єпископ Роман Руанський вирішив знищити Гургулью. Для приманки єпископ взяв засудженого до страти злодія, і підійшов до печери дракониці. Вона виповзла і тоді єпископ за допомогою молитов приручив її. Та руанці не повірили в таке диво, і спалили тварину. Тіло згоріло повністю, а ось голова залишилася. Її помістили на карниз місцевого храму, в якості символу перемоги християнської віри над силами зла. Згодом таких кам’яних чудовиськ почали ставити і на інших храмах.

Під час дощу із пащ таких гургуль лилась потоками вода, нагадуючи весь час про драконицю. Тепер її образ служив на благо людини. В готичній архітектурі є декілька видів гургуль. Леви, наприклад, символізували гордість і відвагу, а їх зображення на стіні свідчило про гординю. Гургульї-вовки означали те, що людині в зграї краще виживати і протистояти дияволу. Змії у всі часи були символом первородного гріха.

Найвідоміша химера собору – Стрікс, напівлюдина, напівпташка. Коли наступає ніч, вона розправляє свої крила, страшно викрикуючи, кружляє над містом. Горе тій матері, яка залишила новонародженого малюка. Стрікс викраде його і вип’є всю кров. Приблизно так описує Пліній Старший цього злощасного духа у своїй праці «Природнича історія»

Ця химера прославилася завдяки роботі французького гравера Шарля Меріона (1821-1868), відомого своїми офортами з видами Парижа.

Ще один різновид химер – демон Бафомет. Він уособлює хаос і силу, яка може впливати на долю людини. Але якщо про це здогадатися то він зникне.

Серед усіх скульптур є і людиноподібні. Це гургулья у образі гнівної, крикливої жінки. Кажуть, один скульптор в ній увіковічнив образ своєї тещі.

Зрештою ці страшні і потворні істоти не лякають людей, вони навіть не дивляться на них, а десь в далеч на величний і прекрасний Париж. Ця потворність прекрасна!

В 2019 оці в соборі під час реставраційних робіт сталася пожежа, і він дуже постраждав. Під загрозою були і скульптури. Камінь почав нагріватися і тріскати. На реставрацію собору одразу знайшлися кошти від меценатів, тому з часом найвеличнішу пам’ятку Європи відновлять. Нотр-Дам знову зможе дивувати туристів і приймати вірян. Щодо останніх, то первинна місія собору – бути храмом для служіння Богородиці і Спасителю, відходить на другий план. Собор стає місцем культурного та культового центру і аж ніяк не духовного. Але химери тут ні до чого…

…

Не так давно на просторах інтернету з’явилися старовинні знімки собору Паризької Богоматері. Оригінальні фотографії зберігаються у польському цифровому архіві.

Відомо, що кадри датовані 1906 роком. На них можна розгледіти галерею демонів та інших дивних мешканців собору.