Фронтовим квітам
Так, ніби світ не горів і не чадів – Квіти тендітно живі. Їх не лякають ні «Смерчі», ні «Гради» Ніжні, яскраві, нові… В полі, де ранки блукають в окопах, П`ють із солдатами дрібну росу. Квіти вітають солдатів УКРОПА, Їм і дарують миттєву красу. Фронтові пелюстки, фронтові пелюстки. Під Дебальцевим смерть, Іловайськ у вогні. А вони все цвітуть, життю радість несуть І надію крихку на безхмарнії дні. Квіти війни зацвіли на розритих, Змучених танками рідних полях. Поміж тілами загиблих і вбитих, Там, де скотилась небесна зоря. Дрібні пелюстки до вибухів звикли. Поглядом пестять цей сонячний світ, Погляди рідних, знайомих, загиблих, Погляди-вічність, погляди-цвіт…
Валентина Костьо
- Композитор: Анатолій Селехман
- Слова: Валентина Костьо
- Виконує: Ігор Середа
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.