Молитва Любові

Ми живемо заради любові. Саме заради неї. І ця сутність життя така проста і безмежно глибока.
Прислухайтеся знову і знову до цих слів: «Ми живемо заради любові». А заради чого б мали жити? Кажуть, заради самопізнання і пізнання світу. І це так гарно звучить: «Самопізнання і пізнання світу». Але там же, у цьому самопізнанні є та ж сама любов. .. Як глибина. Як безмежна сила, що усе рухає.
Вона може бути величною, як сила океану, який в час шторму здіймає хвилі, такі великі і могутні, що, здається, поглинуть тебе зараз, проковтнуть умить і ти зіллєшся із цією безмежною величчю, яка називається Океан.
А ще вона може бути дуже ніжною і тремкою, як жіноча душа, як доторк стурбованої матері до чола хворої дитинки, як тремтіння крилець метелика, танцюючого свій примхливий танець над пелюстками квіток, які так захоплено дарують світу свою красу…
Але від того не слабшою. А тільки сильнішою. Такою, якою тільки може бути любов.
Ми п’ємо ту ніжність, яка так щедро ллється звідусіль: з сили і величі природи, грайливості мистецтва, а найбільше із вуст коханої людини, з її доторків та ласки.  І якщо є в світі найбільша молитва, то це молитва любові. Її життєдайної краси, її животворного чуда. Вона є змістом усього, а найбільше, змістом життя. То ж святкуймо любов, прославляймо любов, живімо через любов, пізнаваймо світ любов’ю.
Це мої слова і моя молитва. І більшого не треба. Це – усе.

Світлана Тарнавська,

З любов’ю…