Став першопрохідцем не поширеного у нас мистецького жанру – абстрактного живопису

ПодіїСтав першопрохідцем не поширеного у нас мистецького жанру – абстрактного живопису

Став першопрохідцем не поширеного у нас мистецького жанру – абстрактного живопису

… Світло, що випромінюється картиною, здатне запалити лампаду душі людської. Глядач, ідеш на виставку – переконайся, що в твоїй лампаді є олія

(Олег Омельченко «Третя скрижаль 15-ти заповідей творчості»)

За 9 років свого існування виставкова зала «Імпасто» тричі змінювала своє місце знаходження. Останнім її прихистком стало приміщення будинку мисливців і рибалок, яких трохи потіснили, на вулиці Олени Гандери, 7, що поруч з парком графа Перені. Не змінним залишалося єдине: тут постійно організовувались і проводились, групові, колективні, персональні та ювілейні виставки митців різнопланового виду образотворчого, ужиткового та народного декоративно-прикладного мистецтва. Землякам запам’яталися творчі звіти В’ячеслава Поповича, Карла Керечанина, Павла Кутлана, Федора Сільваші, Шандора Зіхермана, Люби Шпак, хустських та мукачівських майстрів пензлю, Олександра Шандора, Владислава Беланинця, Петра Коцана, Івана Гецка, Олександра Маринича, Івана Токача, Тиберія Генці, Ірини Товт…Їхні картини – пейзажі, натюрморти, портрети були своєрідним віконцем у різноплановий дивосвіт їхньої творчості, яка опиралася на мальовничість природи рідного краю та його працелюбних жителів.

І ось нове, чергове знайомство з першопрохідцем непоширеного на Виноградівщині мистецького жанру абстрактного живопису. Його велелюдно зараз презентує землякам Золтан Дудаш. Прийшов він до глядачів з 55-ма полотнами, написаними його рукою на протязі 2-х років. Кожна його картина це своєрідний витвір уяви самого автора. Несе в собі енергетичні сплески емоційного настрою митця, тверезе його світосприйняття, хвилювання та переживання, пов’язані з розвитком суспільно-політичних подій у нашій країні, відчуттям, що Добро переможе Зло… Палітра художника яскрава, соковита, райдужна… З темних тонів вона виводить глядачі у обнадійливо сприйнятні людським зором рожево-червоні та золотисті барви, які, як світло в кінці тунелю, як вихід з тупикової ситуації до чітко окресленого світлого майбутнього в людському житті. Цей оригінальний жанр мистецтва опановує сам і сам став його першопрохідцем на Виноградівщині. Його полотна – творче поле, на якому проявилися його щира любов до життя, доброта, людяність і глибинні відчуття, думки, свідомості, людського серця. Це своєрідний внесок 46-ти річного Золтана Йосиповича у стиль вираження людських емоцій, які здатні подарувати людині душевну рівновагу, надійний стан умиротворення і спокою.

Народився Золтан Дудаш у Виноградові 26 жовтня 1976 року. Старша на 8 років за нього сестричка Вікторія дуже тішилася появі на світ молодшого братика. Батьки – Марія Михайлівна та Йосип Золтанович робили все можливе, щоб дитинство їхніх дітей було безтурботним. Після дитсадка, Золтан став учнем першої міської середньої школи. Трирічну військову службу пройшов у прикордонних військах у місті Івано-Франківську. Успішно закінчив Дніпропетровську Академію митної служби України. Здобув юридичну освіту. Працює митником. Одружений. Його половинка – Наталія Василівна – стоматолог. Дуже любить квіти. Її турботливими руками створений домашній затишок і комфорт. Разом з чоловіком виховують 2-х дітей. Старший 18-річний син Владислав зараз в Словакії. В Кошицях здобуває вищу освіту по логістиці. 13-ти річна донечка Анета перейшла у 8-ий клас першої міської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Тепло відгукується про рідну школу, своїх однокласників та класну керівницю Іванну Іванівну Павлюк. Дівчина захоплюється малюванням. Успішно займається у студії живопису, яку вели Маргарита Тегзе та Діана Добош. Брали участь у численних виставках дитячої творчості до новорічних та різд’яних свят, до Дня матері… Частина дитячих робіт студійців потрапила до воїнів, на передній край війни на Сході України.

Анетта щиро захоплюється татом. Він – богатирської статури, високий, ставний. Щирий балагур, любить жартувати. Коли сім’я у повному зборі завжди всіх веселить. У нього золоті руки. Що не задумує – все зробить. На домашньому подвір’ї по вулиці Ломоносова мама розвела квіти, а тато вимостив басейн, запустив туди рибок: червону, сомиків та мальок карасів. А ще у затінку змайстрував дерев’яний столик. Тут приємно посидіти, пограти шахи, шашки, доміно, просто порозмовляти.

Щоліта тато продумовує відпочинок родини. Це він організував поїздки Дудашів у Грецію, Турцію, Хорватію, Румунію, Угорщину… Захоплюється підводними видами спорту. У його рюкзаку надійно укладені водолазний костюм, акваланг, маска, ласти, все необхідне спорядження для занурення у сорокаметрову морську глибінь. Технодайвінг познайомив Золтана Йосиповича з красою і різноманітністю підводного життя Світового океану.

Він наш Жак-Ів Кусто – дослідник усього загадкового і невідомого,

що приховане під водою; каже його доня.

У цю неділю, 19 червня, навіть найближчі друзі побачили Золтана Дудаша у новім прояві, як художника – абстракціоніста. Він приємно здивував і порадував усіх своєю численною колекцією виставлених зараз робіт. В ній чітко проглядається невивчений до кінця людством підводний і наземний Всесвіт.

Хай і далі проявляється творчість митця, яка порадує глядачів його першої виставки і проросте в ній їхніми  вдячними словами, які надихнуть його до подальшої творчості

Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети... Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Залишити відповідь

c

Lorem ipsum dolor sit amet, unum adhuc graece mea ad. Pri odio quas insolens ne, et mea quem deserunt. Vix ex deserunt torqu atos sea vide quo te summo nusqu.

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва