Вірою, Вдячністю та Любов’ю постійно живе співак: Україна була, є і буде!

…Майстер, подібний до дитини. Він свято вірить- істина живе в його серці. Він постійно  навчається  і прагне чути голос своєї душі. Щоб далі впевнено слідувати своїм земним шляхом.

Олег Омельченко « Третя скрижаль 15-ти   Заповідей   творчості»

П’ятий  місяць  живемо і перебуваємо в постійній облозі  думок, тривог і завивання сирени. Кожна чергова нагадує, що на нашій землі далі триває війна, Однак, опускати рук ні думкою ні навіть  страхом не маємо права і не хочемо. Кожний українець зараз робить все можливе, аби крок за кроком наближати Світлий День Перемоги. Такий довгоочікуваний  і жаданий мирний день. Той вимріяний в уяві спокій і звичний ритм життя наших буднів і  свят, в якому ми перебували до 24 лютого. Той світанок став переломним і знаковим у нашій долі.   В світанок  того четверга почалася ніким не очікувана, жорстока і кровопролитна ВІЙНА.

Цими, проникливими у людську свідомість словами, розпочав свій дебютний  творчий вечір «Вільні. Сильні. Молоді»  наш  земляк, від Бога обдарований співак, постановник, хореограф, танцюрист, викладач хіп-хопу та заядлий футболіст Володимир Корпош.

При підтримці своїх надійних однодумців, молоді музиканти, співаки, танцюристи, звуко,- світло,- та димотехніки проробили неймовірний обсяг робіт. І ось, до Дня молоді, в недільне надвечір’я, 26 червня, на підтримку 128-ої гірсько-штурмової бригади організували справді вражаючий вечір «Вільні. Сильні. Молоді».  Вся учнівська, студентська та робітнича молодь, запрошені поважні гості вщент заповнили простору залу міського будинку культури. Та завивання сирени змусило всіх перейти до сховища. Після закінчення оголошеної у Виноградові тривоги  глядачі знову повернулися до зали, на вказані свої місця.

…Володі Корпошу – 27. Народився під Новий рік 1995. Став приємним подарунком від Дідуся Мороза молодим батькам.  Вікторія Йосипівна працювала швачкою у пошивному цеху місцевої швейної фабрики. Василь Іванович захоплювався музикою.  Постійно грав ударником  у  вокально-інструментальній групі «Ескіз». Молодь міста вона звеселяла на танцювальних майданчиках та концертних сценах, заряджаючи їх своєю позитивною енергією.  Із старшою на 3 роки сестричкою Евгенією, з ранцями за плечима вони щодня поспішали до школи. Потім Володя став учнем  Виноградівського ПТУ-34. Тут він навчався  в 2010-2013 роках  і  здобув  професію бухгалтера-обліковця.  Але юнака вабили музика, танці, футбол… Наполегливо працює в цьому напрямку  і весь вільний час віддає улюбленим заняттям.

Три роки тому став повнокровним  членом педколективом студії мистецтв «New Art». Наче вдруге на світ народився.  Як хореограф знайшов себе між своїми улюбленими вихованцями. Його серце переповнене світлими почуттями до дітей, які охоче з ним займаються, підказують нові теми і   разом вибудовують нові номери. Завдяки їм став писати пісні: на патріотичну тематику, про любов до отчого краю, рідного міста, до коханої…

… У глибині  авансцени  спалахують  прожектори. З димової завіси вихоплюють постаті Олексія Теремти, грає на вірменській дуді та ритм- гітарі, бас- гітариста Едуарда Скунця та гітаристку Вікторію Грабовчак, піаністку і аранжувальницю Наталію  Вейконь, співачку Світлану Фельцан та самого «зачинщика» цього концерту Володимира Корпоша. Вражаючий світло,- звуко,- та димо-ефекти  на сцені  створюють і забезпечують запрошені сюди мукачівський концертний сервіс VMS, який в цім жанрі відтворюють визнаний фахівець Віктор Шелестай та наш земляк Олександр Калініченко.

Звучить авторська пісня  Володимира Корпоша «Очі єдині»  її змінюють інші «Не відпускай мене», « Я буду там, де ти..»  Молодь міста довго чекала на цю зустріч. І ось вона настала. Завмерши зараз  зал слухає  пісні «У твоє життя увірвалася не твоя війна», «За крок до Перемоги». Після жартівливої сценки

«На прийомі у місцевої влади», юна глядачка Златка  виходить на сцену і дарує Володимиру Васильовичу свій малюнок «Війна закінчиться нашою Перемогою». На єдиному подиху залом тричі прокотився клич: «СЛАВА УКРАЇНІ!», «ГЕРОЯМ СЛАВА!»

Тиждень тому вихованці танцювальної групи, яку веде Володимир Корпош повернулися із Свидника. Вони теж брали участь у концерті, який став виявом подяки українців словакам за надійну підтримку Україні у воєнний час. Юні танцюристи – неодноразові переможці численних конкурсів молодих талантів, що проходили у Львові, Івано-Франківську та гуцульському містечку Яремча.

Зараз вони заволоділи сценою, щоб показати землякам як  в наполегливій щоденній праці вони шліфують свою майстерність і виконавську зрілість.

Окремо хочеться звернути увагу на вдячні слова Володимира Васильовича людям, які у свій час повірили у його сили і можливості і підтримали його задум.  З оберемком квітів вирушає до матері Вікторії Йосипівни. Їй завдячує своєю появою на світ. Вдячне слово адресує батькові  Василю Івановичу, який  змалку привив йому  любов до музики. Прямує до Світлани Олексіївни Міндак, яка першою в училищі підмітила потяг юнака до сцени, де він себе почував так вільно, як рибка у воді. Далі крокує до товариша Олександра Товта.  Без його надійної   підтримки він не став би тим, ким є зараз. Звучить пісня « Я без тебе не я». Зараз її виконує тріо вокалістів – Володимир Корпош, Світлана Фельцан та Михайло Лендел. Після ритмічного танцю його вихованців  на сцену запрошений представник гурту «Чаламада», співак Роберт Тіводор. Це він став потужним імпульсом для прояву і зародження пісенного автора Володимира Корпоша. Зараз він співає свою пісню « У моїм серці, ти, єдина Україно».

Майже чотири роки поспіль Володимир Корпош займався в танцювальному колективі «DANCE BOOM» спорткомплексу « Олімп». Ним і досі незмінно керує  Діана Миколаївна Любка. Квіти вдячності, піднесені їй та спільний з гуртом фотознімок, залишиться як спогад в альбомі про цю неповторну мить.

І знову лунають зворушливо-ліричні  і щирі пісні «Приходь частіше», «Єдина», «Будь зі мною назавжди…»  Танцювальна сюїта « Стефанія», яку виконують його вихованці, отримує оберемок ромашок.

«Іти до мрії, не зважаючи на всі труднощі  і перешкоди, гуртуватись, єднатись, творити, щоб після Перемоги разом вийти на центральну площу міста і побачити рідний нічний Виноградів» – на прощання  каже Володимир глядачам.

Бурхливі оплески вдячних слухачів, бажання сфотографуватись зі своїм молодим шоуменом Володимиром Корпошем, щоб цей промінчик позитиву зараз   рознести по домівках, як  уставлену в серці тверду Віру, Надію і Любов: Україна була, є і буде!

Марія Конкіна