У моноспектаклі, на руїнах замку КАНКОВА, вперше виступав актор Дмитро Ярошенко

У житті актора Дмитра Ярошенка цей виступ стане знаковим. Сценою йому слугували руїни замку КАНКОВА. Декораціями – нагріті липневою спекою стіни з рваного каменю, які зараз залюбки обживали діти. Освітленням слугували хмари.  Вони нагадували морський приплив хвиль. Подих вітерця освіжав людей, які зручно присіли на землі. Все пам’ятають ці мури: трагедії віків, які пронеслися над ними, набіги кочівників … Але те, що тут відбувалося зараз було для них незвичним. І сонце з неослабною цікавістю спостерігало за перебігом подій, котрі зараз розгортались на руїнах древнього замку.

На побачення до виноградівців і гостей, що проживають зараз у місті, прийшов уже знайомий нашій молоді актор Дмитро Ярошенко. Не просто прийшов, а на цю зустріч підготував низку своїх літературних сторінок, написаних під враженнями перебування на Закарпатті, свого проживання в місті Берегові. Він читав про джерело свого натхнення, про проблеми, які рівняються в його снах, про планування робочого дня і як він піде, про те, як біля вікна спостерігає за ходом часу… Цікаві роздуми, спостереження, враження спресовані в рядки. Вони пробуджують високу чутливість душі, бажання жити повноцінно і за все віддавати честь, подяку і поклін єдиному БОГУ. У пісенному блоці актора, який блискуче володіє словом, мовою, дикцією, виразністю думок і емоцій, властивими людині почуттями і голосом він подивував своїх глядачів виконаними мантрами “Піснею духовному вчителю ” (ГУРУ) та “Піснею про ЛЮБОВ”, стрілецькою давньою “Гей, була в мене коняка” та ліричною “Ой у вишневому саду “…

Цей емоційний заряд, пробуджену виконавцем і вкладену в цю зустріч-перформанс енергію, що торкнулася найчутливіших струн душі, виноградівці, як і сам актор згадуватимуть довго, бо це був не просто моноспектакль, а щира розмова з кожним присутнім, який відчув глибину, силу і щирість рідного слова, що може воскресити людину, повести за собою, змусити повірити в свої сили і можливості і переконати: все в нас буде добре. Нам треба йти вперед. І перемога буде за нами.

Марія КОНКІНА