Ранок

…словотворці малюють єлеєм душі. Малюють тишею і спокоєм…

Чорна.
Чорна ніч пропускає крізь жорна невидимі нитки сну. У тім павутинні чи… таю, чи тону. І така бездонна, безмовна, ні місяця, ні зірок, лиш чорне павутиння тіней з нереальності й вигадок ілюзій котить через північ з самого краєчку неба незбагненну і надмір прекрасну пітьму.
Глибока.
Глибока до самого днища криниці пізнання, вібрує з-під товщі думок аби вирієм мрій здійнятись без дозволу на життя, без чекання сотворити незбагненну і надмір прекрасну пітьму.
Тиха.
Тиха й вібруюча до мурашок на тілі, до метеликів в животі, голубів у небі білих! На самоті. Ніч чорна серед глибокої тиші віків топче роками людські муки, і серце кроїть (не)болем мільйонів слідів… на піску.
На піску проекція світу і коли щоразу чорна ніч злизує хвилею й кидає в безодню останні штрихи історія змінює безвість на контури карти нової епохи. 
Крапчак.
Крапкованим шляхом із ліній за обрієм іній. Іній життя у понад 2000-й історії буття від народження Христа. Ні. Ми більше не йдемо на Голгофу. Голгофа ходить за нами й стирає всі крапки і лінії, і навіть пробіли, і знаки. Стирає словами.
Словотвори.
Словотворці малюють єлеєм душі. Малюють тишею і спокоєм. Баю… бай, баю… Ось вона рівнина Едемського саду пропускає крізь жорна невидимі нитки сну. У тім павутинні чи… таю, чи тону. І така бездонна, безмовна, ні місяця, ні зірок, лиш чорне павутиння тіней з нереальності й вигадок ілюзій котить через північ з самого краєчку неба незбагненну і надмір прекрасну пітьму на вселенський ганок. Адже саме ніч народжує ранок.
Не до сну.

Світлана КЕДИК

ВЕЛИКЕ СТИХАННЯ. Зміст