Мама

Твої слова очима дивляться в майбутнє,
Записують теперішнє у кроках самоти,
Колишуть в колисці клопітке минуле,
Лишають на папері почерку сліди…

Необережно розтеклися чорні букви
На білій млі небесних хмар, тоді…
Почулись грому невгамовні звуки,
Вогонь пекельно душу розсікав.

Як боляче – промовив Ти у муках,
І дар народжувати Їй віддав, аби 
На вік запам’ятали люди, що чоловік
Це жінка, якою Бог Себе назвав.

Назвав себе Її ім’ям – єдиним Словом,
І відголос у простір дав, Осанна…
Щоб Діти у молитві Богу
Шепотіли просто – Мама.

Світлана КЕДИК, “Світ Добра”

Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)

Залишити відповідь

…Я нестандартна у творчих особливостях, люблю писати символами, інколи – словами. Можу звісно і знаками, але то не ієрогліфи, а мова Боже Вільної, хто ж мене тоді зрозуміє? Дуже хочу обійняти Любов’ю весь Всесвіт, отак взяти на руки, як малу дитинку, заколихати, заспівати… і сказати – все у нас буде добре

Підпишіться на нас!

А ми триматимемо Вас в курсі останніх новин мистецтва