Божественна Любов
Ти посіяв і я проросла. Крихке стебло Надії, цвітіння в словах, божевілля із терпкості і присмак кислої волі. Так щиро, наївно… Знаєш, я пахну Тобою у диханні вітру, в промінні, що сонце кидає на Землю і котяться, котяться сонячні Діти веселковим безмежжям. Ти посіяв і моє коріння обвило бентежно каміння впустивши із надер Духовного світу осінньої пристрасті, літнього хтива, зимового сну, а я взяла Любов і сповила теплом весняного цвіту - Люблю. Кожного дня, кожної миті де час губиться в вічності снів в кружінні із всесвітосвітів. Може, Ти спиш, може. І я сплю, якщо обіймаю крилами – кораблиними вітрилами, пір’ям пташиним Тебе, мій любий, єдиний. Може, Ти спиш, може. А я поруч на ліжку, так близько, що чути порух ніздрів у диханні Твому. Ти спиш і на Твоїх щоках мої збожеволілі сльози до Бога про Щастя, про Долю, про Нас над Тобою. Може, Ти спиш, може. А я молюся у тихому гомоні ночі, цілую закриті, збентежені снами мереживно-карі очі. Може, Ти спиш, може. І я сплю, якщо обіймаю крилами – кораблиними вітрилами, пір’ям пташиним Тебе, моя мила, єдина… Любов чоловіка та жінки – Божественна Любов. Спосіб приготування: Чайна ложка тепла розбавлена склянкою вишневого соку, терпкістю буденності, нагої пристрасті… влита до збитої віри надією під подихом Райського вітру. Людське життя так схоже на цвіт вишні – швидкоплинне. Людська сутність подібна плоду вишні – терпко-кисло-солодка. Та якщо вміло поєднати сутність і життя отримаєш Любов у всіх своїх смакових проявах. Любіть «сьогодні», бо «завтра» настає і одразу перетворюється на «вчора». А для Любові теперішній час найкращий. Приймати по краплині щохвилини :)
Світлана КЕДИК, “Світ Добра”
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.