Твоя
Скажи, чому так пахне літом у твоїх обіймах І дивний вітер летить з моїх оголених грудей, Чому так божевільно, дико і нестримно сильно Безтямно в захваті народжую оновлену Себе? І присмак пива липко мелькне в запахові світла Цілунком злизуючи хіть нектарно-ватної жаги… Тепло, ніжно… лоскоче тіло дивовижний вітер, Злизуєш з себе мене розіллято-розпінені сліди. Чому у неба очі кольору моєї вічної Любові і, Погляд в темряві малює каштаново-волосу тінь? Підкорена лежу на ложі, піднесена самому Богу, Аби віддати пристрасть в храм духовних володінь. Скажи у чому суть твого кохання і я скажу де я. Мовчання. Мовчання… Моє мовчання… А я… Вечірньо-вранішня Зоря Твоя.
Світлана КЕДИК, “Світ Добра”
Не підлягає забуттю! Чорнобильська зона відчуження – зона поза часом
0 Коментарів
Вечір музики з Volkanov та “Марина і Компанія”. Розіграш на підтримку ЗСУ
Світлана Кедик
Народилася 24 січня 1981 року поблизу міста Виноградів) – українська письменниця, авторка поезій з вишуканим присмаком еротизму, філософських есе та прозових творів, казок для дітей. Дипломантка конкурсу Коронація слова 2011 в номінації «Романи» за збірку казок “Зірочка”. Лауреатка “Сорочої премії” ім. Петра Сороки (2021) в номінації “Денникова проза” за книгу “Етимологія щастя” Засновниця та редакторка культурно-мистецького інет-видання “Виноградівські Вогні”. Авторка книжок: «Світ Добра» (Карпатська вежа», 2012); «Етимологія щастя» («Український пріоритет», 2020); Співавторка: «Трикутник» («Лілія», 2017)
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.