Ми переможемо, бо разом ми сила
Напередодні Дня збройних сил України в нашому місті побував Зразково-показовий оркестр ЗСУ та фольклорний ансамбль «Святовид», що успішно діє при оркестрі (керівник: полковник Ігор Биковський). У міському будинку культури одразу стало людно. Увагу учнівської, студентської та робітничої молоді, дорослих і літніх людей привернула виставка «Війна очима волонтерів». Організована вона активістами громадської організації «Рух підтримки закарпатських військових Виноградів» (координатор – Михайло Роман). 75 експонатів виставлені на ній. Ризикуючи своїм життям, волонтери добиралися на позиції ЗСУ, до звільнених сіл і міст, щоб надійно передати все з такою любов’ю, щирою приязню і турботою зібране народом в тилу з рук в руки.
За кожним експонатом і доставленим у Виноградів трофеєм – своя історія пережитих важких боїв, болю і втрат. Але святе відчуття надії проступає чітко: Ми на своїй землі! Ми – нація, яка вміє любити, воювати, захищати і творити! Переможемо! Разом – ми сила! З нами Бог! З нами Україна! Разом до перемоги!
Увагу відвідувачів привернули «Коротка медична енциклопедія», «Малий географічний атлас», листи-трикутники, уламки розірваних ракет, скрючені металічні залишки снарядів, повна військова амуніція… Вся показана тут інсталяція усім нам нагадала, що війна триває і відчутно занурила глядачів в неспокійну атмосферу, в якій сьогодні ми опинилися…
У переповненій залі міського будинку культури запала тиша. На сцені вишикувалися музиканти: скрипалі Олександр Мордюк, Володимир Пономарьов та Віктор Ульянченко, контрабасист Ігор Підперигора, цимбаліст Ігор Ровенко, кахон – Олександр Павленко, акордеоніст Роман Шевчук та їхній керівник, народний артист України Роман Солук, який майстерно грає на духових інструментах, кларнеті та різних видах сопілок. Запальними мелодіями верховинських коломийок вони розпочинають свій виступ. Солістки Галина Довбецька та Ольга Ярова, Світлана Чередниченко та Ігор Левенець виконують пісню «Ой у лузі червона калина». Глядачів захопили сольні номери Ігоря Левенця «Гей степами, темними ярами», «Як прийшла ми карта на войну руковать», «Смерека» та польської «Гей, соколе». Теплою подякою для волонтерів стала пісня «То не моя хата скраю». Незабутнє враження справив вірш «Лист двох солдат з вічності», який декламує Галина Довбецька. Мати-росіянка сповіщає сину-ангелу, що за отримані за нього гроші вони купили авто і все село обзавидувало. Його дівчина вийшла заміж. А так життя тече як завжди. Мати-українка сповіщає синові, що його ім’ям назвали вулицю. Молоді матусі народженим синочкам дають його ім’я. його кохана Оксана обрізала коси. Сама мати робить закрутки для хлопців, що на передовій… Хвилиною мовчання присутні в залі вшановують пам’ять померлих на війні героїв, що віддали життя за волю, свободу й незалежність України.
Разом з Світланою Чередниченко продовжують програму. Звучать пісні «Тихо на дворі» (бачиш сину, свічка не згасає, довіку вже горітиме вона, бо мамині очі й досі чекають тебе), «Там біля тополі калина росте». Світлана Чередниченко співає про генетичний код і нескорений козацький дух у пісні «А сонце зійде зіркою Перемоги» та «Чорнобаївка». Разом з Ольгою Яровою дуетом виконують пісню «Байрактар». Глядачів захопила гра оркестрантів і ритміка неповторних мелодій у відкритому колоритному блоці, в якім звучать улюблені народні мелодії «За нашим стодолом видно чуже село» (солістка Ольга Ярова), «Весільна» (і музики грають, і дружки співають), «Полюбила я Степана», «Іванку, Іванку з того боку ярку». Ведуча, народна артистка України Галина Довбецька звертається до зали із запитанням «Який гімн у світі визнаний найкращим?». Із 129-ти країн найкращим визнаний Гімн України за музику, текст, харизму і патріотичну налаштованість. На запитання: «Які ви знаєте народні пісні?» молодь назвала понад п’ятдесят. Ведуча уточнила, що в народній скарбниці нашими предками залишено понад півмільйона різножанрових пісень, до всіх слушних подій в житті людському. На запитання «Яка українська пісня вперше прозвучала в космосі?» прозвучала відповідь у 1962 році космонавт Павло Попович співав пісню «Дивлюсь я на небо», а на запитання «Який гетьман не програв жодної битви?» молодь назвала гетьмана Івана Сірка. Разом з солістками весь зал співає «Червону руту» Володимира Івасюка та «Одна калина» з репертуару Софії Ротару. Від концерту залишилося сильне враження. У сонячному спектрі настрою злилися народні традиції і гостре відчуття сучасності, глибинного рівня досягла патріотична мотивація, як закономірний результат відчуття «Народ і армія – єдині». На клич «Слава Україні!» зал дружно відповів «Слава» Слава! Слава!», на заклик «Героям слава!» теж на одному подиху прозвучало «Слава» Слава! Слава!». І артисти і глядачі пережили незабутнє враження і відчуття, що ми переможемо, бо разом ми – сила.
Марія Конкіна
очільниця Виноградівського відділення ГО МАЛІЖ
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.