Зворушливі слова вдячності лунали звідусіль

Хай цей  неймовірно приємний недільний   вечір, що  приніс  велику насолоду і  неповторну  радість,  до кінця ще незбагненного  і неусвідомленого відчуття нерозривності зв’язку поколінь, поліфонію гармонійно озвучених різдвяних творів композиторів світової  музичної спадщини, що  зараз  святково пройшов у новозбудованому 5 років тому, Підвиноградівському греко-католицькому храмі Святого Георгія Побідоносця запам’ятається надовго  всім присутнім.

Чудова акустика, професійна гра музикантів оркестру народних інструментів Виноградівської мистецької школи імені Бели Бартока  (керівник Заслужений  працівник культури Віктор МАРУШКА) та спів жіночого камерного хору (керівник Світлана ГНЕТИЛО), які колядку “Тиха ніч”  озвучили на українській, угорській та словацькій мовах ще раз яскраво підтвердила   високу виконавську  професійну зрілість  колективу оркестрантів та співаків, що заслужено носять звання народного.

Цей виступ у рідному селі для  Віктора Івановича МАРУШКИ став своєрідним творчим звітом перед земляками, своєрідною синівською сповіддю перед світлою пам’яттю  батька, який роками керував хором у Підвиноградові і, напевне, дуже пишався б  успіхами сина, який  пішов його слідами. І ось  вже чверть століття  успішно  доносить до людей зібрані у  розгорнуту і об’ємну концертну програму виступів оркестру  РІЗДВЯНІ КОЛЯДКИ не лише лемків, бойків, гуцулів, але і інших народностей, проживаючих поруч з нами  на землі Притисянської долини. 

Бурхливі оплески,  піднесені музикантам і співакам червоні троянди, сказані щирі  слова подяки: священика Романа ВАСИЛИНКА, дяка Івана Івановича ДАНКО,  куратора Михайла Вікторовича  ПОГОРІЛЯКА,  старости села Олега Івановича АЛЕКСИК та глядачів і  зворушені  від серця запрошення для виступу з духовною концертною програмою у храмі, двері якого для них будуть завжди відчиненими. Щоб молодь пізнавала  традиції, звичаї та народні обряди, всотувала в себе  високу духовну світову культуру  і сама вчилася та творила на прославу   отчої  спадщини, яка   мудро передається  батьками  потомкам  свого  роду.

Марія КОНКІНА

Фото: Ігор Вантюх