Панове художники, вчіться малювати руки

Штучний інтелект все активніше використовують у різних галузях, зокрема і в мистецтві. Так, його уже застосовують з навчальною метою в ролі викладача, він здатний малювати, створювати музику, писати вірші та казки і навіть може бути кращим читачем, аніж людина.

Під впливом думок задаю собі наступні питання:

зважаючи на стрімкий розвиток технологій, яким буде мистецтво майбутнього?
чи може штучний інтелект у майбутньому замінити митця?

Проте, перед тим як експромтом знаходжу відповіді, слухаю попередніх доповідачів теми, що підняла до обговорення адміністраторка виставкової зали “Імпасто” Валентина Костьо “Штучний інтелект та мистецтво”.

Після її пізнавального вступу, художник Олег Омельченко висловив іронічне світобачення згідно якого штучний інтелект не маючи ні статі, ні особи не може претендувати на роль митця, але може бути певним інструментом в його руках… З даною тезою погодились усі члени дискусійного клубу митців (Оля Гал, Владислав Беланінець, Діана Гулей, Люба Шпак, Катруся Косілкова, Діана Добош-Брода, Альона Стасюк, Золтан Дудаш…), які зібрались недільного дня у виноградівській галереї. Учасники акцентували увагу на перевазі живого мистецтва покликаного натхненням, пережитими емоціями та духовністю, якою наділена людина, як мисляча істота. Зрештою, без жодної краплі іронії вони занурились в аспекти штучного інтелекту та його ролі в сучасному суспільстві, можливих варіаціях його подальшого розвитку та впливу на наше життя. Зійшлися у розрізі думки: штучний інтелект має багато недоліків, зокрема програма робить помилки у відтворенні людських рук зображуючи їх з неправильною кількістю пальців. Панове художники, жартома, домовились вчитися малювати руки…

Загальний антураж галереї, що зараз експонує роботи Олександра Етвеша: різьбу по дереву (маски) та коренепластику зумовлює замислитись над фактажем подій без яких будь-яке мистецтво не існуватиме як таке – природна потреба людини творити, немислимий труд (фізичний, інтелектуальний) і прагнення досконалості у витворі та собі.

Спостерігаючи за подіями зловила себе на думці: відповідь на мої питання лежить у площині понять свідомості та інтелекту.

Нейромережа це набір тисяч значень підібраних алгоритмом навчання. Це бездушна залізяка. А свідомість розпізнає себе та довкілля за допомогою мислення та розуму.

Тому, єдина перевага між штучним інтелектом і нами, це те, що ми люди – живі, розумні, мислячі істоти. І поки ми залишаємось людьми штучний інтелект нас не перевершить і не замінить. Можливо у певних галузях розумні машини і програми замінять працівника, але творчу роботу не заберуть.