Воюють за волю і світлу долю нового покоління

Протягом лютого творчий колектив “ФОРПОСТ” (відкрита і незалежна медіаплатформа) гастролювали по містах Закарпаття. Успішно виступили в Ужгороді, Мукачеві, Хусті і  своєю насиченою колоритною  програмою  порадували і  мешканців нашого міста. Ініціатором  гастрольного турне по рідному краю став  хустянин Іван Пилипець. 40-річний чоловік має чим похвалитися, його знає вся Україна як переможця шоу “Караоке на майдані” (2004 ) та півфіналіста 5-го сезону шоу “Голос України”.  Іван Васильович — добре знаний в народі співак, музикант, композитор і виконавець власних пісень, Заслужений артист України. Він  автор і виконавець цікавих композицій, серед яких оригінальна музична трилогія: “Карпатські вечорниці”, “Карпатський чардаш”, “Закарпатське весілля”.  Ще й досі глядачі пам’ятають у виконанні цього співака наші пісні-візитівки Михайла Машкіна “Верховино, мати моя”,  та його авторську “Гора Красія”.

11 років тому Іван Пилипець з дружиною Наталією переїхали в Київську область і поселилися у місті Ірпінь. Він батько двох чарівних і голосистих доньок Марії і Олівії. Чоловік дуже любить свою родину і живе нею. Співоча сім’я по праву пишається ним. Іван Васильович навчався в аспірантурі Київського Національного університету культури та мистецтва. Успішно працював над науковою роботою про уродженця села Дротинці (колишня назва Сірма)  на Виноградівщині невизнаного, але  заново повернутого з небуття славнозвісного у мистецьких колах композитора Юрія Костюка.    Коли випадала нагода, вибирався у рідне Закарпаття. Зустріч з спорідненими, щиро закоханими в  закарпатські народні пісні, національний пісенний скарб, людьми Олександром Улинцем, його дружиною Андріаною Матіко та  Василем Повхом  стала відправною точкою зародження  незвичайного, справді народного фольклорного гурту  “Остра тирнина”. Ведучим його взявся стати сам Іван Пилипець. У листопаді 2015  вперше вийшли до людей. І  прийшлися нашому людові до душі. Їх стали запрошувати на весілля,  іменини, дні народження, ювілейні родинні події, христини… І  ось, уже  восьмий рік  “Остра тирнина ” успішно  діє. Рекламою для них послужили відео, що  їхні фанати знімали, радо  переглядали, ділилися ними,  охоче публікували на інтернет-ресурсах.

Коли,  24 лютого 2022-го в  Україні  почалася широкомасштабна кровопролитна війна, вже на другий день, не ставлячи сім’ю у  відоміть, Іван Васильович  добровільно подався на війну.  Його зачислили у 72-й батальйон  101-ї бригади. Була Умань,   Костянтинівка на Донеччині, село Дошківка Луганської області. У боях з підступним противником прийшло усвідомлення ціни людського життя, коли кожний день міг стати останнім. Боляче пережив втрату 8-ми бойових побратимів. Сам зазнав поранення. Лікувався в шпиталі у місті Золотоноша на Черкащині. У палаті з ним лежав земляк  Василь Погоріляк. Його батько василь Андрійович сімейний лікар в угорськомовнім селі Шаланки.  Він всіляко підтримував хлопців. І ця батьківська турбота допомогла їм швидше поправитись, повернутись до звичного життя. Ось тоді і виник задум організувати творчий колектив “ФОРПОСТ” і своїм патріотичним налаштуванням  підтримувати  земляків, які воюють на передовій, у складі 128-ої  окремої Закарпатської  гірсько-штурмової бригади, про яку по світу вже ходять легенди.

Простора зала міського будинку культури швидко  наповнюється  глядачами. Настає саме та мить, якої з неослабною увагою і зацікавленістю чекали  присутні молоді слухачі. В залі гасне світло. У світлі прожекторів  вимальовуються дві постаті  провідних солістів  гурту “Остра тирнина”  Андріани Матіко та  Василя Повха. Їхній спів  і пісні “На колінах стою, почуй мій голос, Боже”, “Розбуди мене на світанку” та “Там, біля тополі калина росте” одразу проторували доріженьку до людських сердець. Ще не стихли гучні оплески глядачів,  як на сцену вийшли музиканти: соло-гітара — запальний  Василь Полажинець; ударник  — замріяний Артем Фурдь; клавішник — романтичний Михайло Біланин та  неперевершений бас-гітарист — Володимир Ульянов. Під їх  супровід оплесками глядачі  зустрічають появу на сцені співака Івана Пилипця. І одразу  в залі настає тиша. Іван Васильович розповідає про появу пісні “128-ма штурмова бригада”, яку зараз виконує. Про втрати і біль, розрухи й страждання доносить до присутніх через пісні “Мамо, не плач”, “Балада про Ірпінь” та “Форпост”. Дуже зворушливо зараз звучать пісні “Чорна гора”, “Пусти мене”, ” Азов, “Боже милий”… Аж стине в жилах кров, коли розповідає про капелана Василя Копина з Мукачева, який запальним словом піднімав бойовий дух бійців. 

Невдовзі на сцені  співачка Поліна Дашкова, у її репертуарі пісні, що легким щемом охоплюють серця слухачів. У них і туга, і тривога, і хвилювання за долю близьких і  рідних, що зараз воюють за волю, світлу долю нового покоління українців. Тепло сприйняли глядачі пісні “Плакала калина”, “Чекаю тебе на пероні, з хустинкою в руці” та “Коси  розплітала сиві”.

Ведучий концерту, Заслужений артист України Іван Пилипець оголошує наступного виконавця, молодого співака Діму Прокопова з міста Кам’янця-Подільського, Хмельницької області. До слухачів він прийшов з піснями “Мені так спокійно, на серці спокійно”, “Колисковою” та “Ти щаслива будеш”. Завершальним  акордом виступу цього творчого колективу  “ФОРПОСТ ” стали пісні “128-ма штурмова бригада”, яку співак Іван Пилипець виконав з розгорнутим в  руках державним прапором України, на ньому залишили свої підписи  всі  його  бойові побратими, з якими йшов фронтовими дорогами воював і побратався до кінця життя. Глядачі стоячи слухали пісню, підсилюючи мобільними ліхтариками враження і патріотичну підтримку Збройним Силам України. Насамкінець, молодь на одному подиху, разом з солістом піднесено співала Гімн України…

Марія КОНКІНА,

очільниця Виноградівського відділення  ГО  МАЛІЖ